Головна Новини Субсидія чи заробітки?

Субсидія чи заробітки?

«Треба стати на облік як безробітний, бо субсидії на зиму не буде», – з розмови у тролейбусі  між двома чоловіками. Невже бентежне слово «субсидія» таки спонукає до працевлаштування, і до центрів зайнятості з’явилися черги?

Нагадаю, відповідно до цьогорічних змін особам працездатного віку, які претендують на субсидію, але не реєструються як безробітні, оскільки працюють без оформлення в Україні або за кордоном, органи соцзахисту автоматично  рахуватимуть дохід у розмірі трьох  прожиткових мінімумів – 5286 гривень. Тим, хто є дійсно безробітним, необхідно буде стати на облік до центру зайнятості. У Мінсоцполітики вважають, що нові норми стимулюватимуть українців до офіційного працевлаштування, а також сприятимуть усуненню соціальної несправедливості.

В Україні кількість офіційно безробітних коливається в межах 350 тис. чоловік. При цьому з 26 мільйонів економічно активного населення працює лише 16 мільйонів людей. Після нововведень претендувати на субсидії зможуть тільки ті безробітні, які зареєструвалися в службі зайнятості.

За словами заступника директора обласного центру зайнятості Олександри Островської, наразі непомітно, щоб зміни у призначенні субсидій спонукали людей звертатися до центрів. Можна припустити, що кількість звернень збільшиться восени, коли оформлятимуть субсидії на опалювальний період.

Загалом безробіття в нашій області зменшується – ця тенденція спостерігається упродовж останніх років.

За 6 місяців цього року 4862 роботодавці запропонували 22742 вакансії. Також у базі даних служби зайнятості містилась інформація про 4,6 тис. пропозицій роботи, отриманих з інших джерел. На початок літа актуальними були 2693 вакансії, в т.ч. для робітників – 1625, для службовців – 752, для осіб, які не потребують спеціальної підготовки, – 316.

Нині середня зарплата, яку пропонують роботодавці області, становить 5 тисяч 144 гривні. Є вакансії і з високими зарплатами, наприклад, водіям тролейбусів пропонують 15 тисяч гривень, кондукторам – у межах 7 тисяч гривень. Олександра Островська зауважує, що і за такої високої оплати попиту на ці вакансії не було.

А загалом кожна третя вакансія – із пропозицією мінімальної зарплати. Й при тому, що роботодавці хочуть молодих, здорових та й ще з досвідом роботи. Зрозуміло, що саме така категорія осіб прагне кращих заробітків і торує дорогу за кордон.

Найбільший попит на Тернопільщині за останніх півроку мали бухгалтери, менеджери зі збуту, економісти, медсестри, лікарі; серед працівників робітничих професій – водії, продавці, кухарі, швачки, офіціанти, охоронники, трактористи, електромонтери, водії тролейбуса, дорожні робітники, будівельники та ін. Дуже бракує саме працівників робітничих професій – роботодавці гостро відчувають кадровий голод.

Оскільки Тернопільщина є аграрною областю, більшість підприємств, розміщених у сільській місцевості, займаються обробітком посівних площ, вирощуванням сільськогосподарських культур, садівництвом, городництвом, відтак найбільша потреба у тимчасових працівниках припадає саме на весняно-осінній сезон. На цей час центри зайнятості підшуковують безробітним тимчасову роботу. Наприклад, у Бучацькому районі було створено 456 тимчасових робочих місць для виконання сільськогосподарських робіт. У Бережанському районі можна отримати таку роботу на консервному заводі, де переробляють овочеву та плодово-ягідну сировину.

Тож у межах області роботу, фактично, можна знайти. Але усе менше людей готові працювати за невисокі зарплати.

І попри оптимістичні тенденції до зменшення безробіття у міністерських кабінетах визнають: рівень безробіття в Україні все ж є вищим за показники майже у всіх країнах ЄС (середній рівень безробіття  в ЄС – 7,4%).

Серед основних проблем є професійно-кваліфікаційний дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили. Зокрема, 70% випускників освітніх закладів здобувають вищу освіту,  30% – професійну. Хоча в Європі показники протилежні. Як наслідок, в окремих містах серед зареєстрованих безробітних понад 80 відсотків мають вищу освіту.

Ще однією проблемою є значні обсяги неформальної зайнятості. За даними Держстату, у неформальному секторі зайнято 3,5 млн осіб – це 22 відсотки зайнятого населення. Але реально ці цифри можуть бути більшими. Також негативним фактором на ринку праці є невисокий рівень заробітної плати, порівняно із країнами ЄС, що стимулює проблему трудової міграції.

Тож навряд чи нові правила призначення субсидій кардинально вплинуть на працевлаштування. Люди їдуть за кордон, бо хочуть гідної платні, якої наразі в Україні немає, а надто у нашій області, яка хоч і за темпами зростання зарплати і намагається наздогнати інші регіони, але за реальними обсягами традиційно пасе задніх.

 

Ольга КУШНЕРИК, Свобода

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here