Головна Новини Садиба-Палац Яблунева: Давньоруська загадка та місце, де працював Іван Франко

Садиба-Палац Яблунева: Давньоруська загадка та місце, де працював Іван Франко

На березі мальовничого ставка в селі Яблунів височить Садиба-палац Чарторийських. За офіційною історією, спорудження маєтку розпочалося у 1820 році. Однак місцеві легенди розповідають про поселення та городище ще часів Давньої Русі. Завдяки “Тернопільському” маємо змогу здійснити віртуальну подорож і сюди.

Садиба-Палац Яблунева та 300-річний «Яблунівський дуб»

Зовнішня архітектура споруди, балкон, вхідні двері головного фасаду, рами вікон, дерев’яні деталі крокв даху збереглися з часу побудови маєтку. Невибаглива у архітектурному стилі будівля є затишним, зручним, невеликим за розміром двоповерховим родовим маєтком. Ще один вхід в будинок є з лівої сторони від головного фасаду.

тернопіль, новини тернополя, новини тернопільщини, тернопільські новини, Тернопільське, туризм, Яблунів, садиба

З правої сторони головного фасаду розташована широка тераса-балкон, що опирається на арочний фундамент. Всередині будівлі знаходяться автентичні дерев’яні сходи та перила, виконані відомим майстром Іваном Шестаком. Ця невибаглива краса заворожує кожного, хто побуває у Яблуневі.

Навколо палацу розташований великий парк. Для проектування та створення парку були запрошені майстри з Франції. У парку висаджені: липи, тополі, американські сосни, манжурський горіх, червонолистий бук. Навколо маєтку знаходяться чотири ставки, які півколом оточують помістя. Ставок, що знаходиться навпроти головного фасаду маєтку, має рукотворний острівець посередині. Неподалік від палацу б’ють цілющі джерела.

Сьогодні, продовженням парку є ліс – Яблунівський природний ботанічний заказник державного значення. На площі більше, як дві тисячі гектарів, можна побачити шафран Гейфеля, підсніжник звичайний, любку дволисту – рідкісні рослини, які занесені до Червоної книги України. В лісі є ботанічні пам’ятки природи місцевого значення Копиченецька бучина і 300-річний Дуб «Яблунівський».

Резиденція давньоруського князя

У цьому старовинному парку залишилися сліди городища чи замку. Таке поселення могло існувати на території сучасного Яблунева ще за часів Давньої Русі. За переказами старожилів досі зберігся підземний хід від місця колишнього руського городища до теперішнього палацу. Колись ніби саме цим підземним ходом з обложеного степовиками городища врятувалася княжа дружина.

тернопіль, новини тернополя, новини тернопільщини, тернопільські новини, Тернопільське, туризм, Яблунів, садиба

І ця легенда має право на існування.

По-перше. Відомий путівник «Ваклера» теж згадує про руїни замку на території парку.

По друге, недалеко від Яблунева, на території Копичинців, археологами знайдено поселення трипільської культури та слов’янське городище. У часи Київської Русі було прийнято ставити княжу резиденцію за самим Городищем. Тобто у саду біля садиби-палацу у Яблуневі могла бути княжа резиденцієя невідомого досі давньоруського поселення з центром у Копичинцях. Принаймні українським історикам та археологам є про що подумати. Відкриття княжого центру на Тернопільщині зможе збагатити давню історію України.

Садибу-палац описав Іван Франко

Повернемося до самої Садиби. У листопаді 1884 року (за іншою версією у квітні 1883 року) Яблунів відвідав сам Іван Франко. Він та дідич із села Вікно Володислав Федорович побували в Садибі-палаці Чарторийських. Каменяр тоді працював над архівом батька Володислава – посла до австрійського парламенту Івана Федоровича. Своє перебування в селі, все тут побачене Іван Франко описав у своєму щоденнику. Великий Каменяр описує красу Садиби, окремо згадує про працьовите українське населення Яблунева. Вже у наш час, 26 червня 1991 року біля палацу встановлено бюст Івана Франка, а на стіні розмістили меморіальну таблицю.

Сьогодні у палаці знаходиться дитячий протитуберкульозний санаторій. За будівлею здійснюється належний догляд, виконуються поточні ремонтні роботи. Кожен бажаючий може відвідати Садибу-палац у Яблуневі, на власні очі побачити зовнішню і внутрішню красу маєтку Чарторийських. Подорожуй з “Тернопільським”! Відкривай Тернопільське!

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here