Головна Новини Садиба жінки з Борщівщини “потопає” у трояндах

Садиба жінки з Борщівщини “потопає” у трояндах

У літню пору садиба Галини Моцик у селі Збручанське Борщівського району потопає у трояндах. Кущові, виткі, білі, ніжно-рожеві, червоні, жовті, бархатні квіти зачаровують своєю феєричною красою і тонким ароматом, пише Сільський господар
– Особливо мені до вподоби в’юнкі троянди, – зізнається господиня. – Вони нагадують квіткові гірлянди, які створюють відчуття затишку. Найкраще висаджувати їх у жовтні-листопаді або ранньою весною.
Відстань між кущами має бути два метра. Яму копаю 50 на 50 сантиметрів. Завчасу перемішую по відрі землі, піску та перегною і кидаю у лунку. Ставлю саджанець і розпрямляю корінці. Далі засипаю землею, утрамбовую її та наливаю воду. Напуваю рослини часто, бо корінці не затримують надовго вологу. Поливати треба під кущ, а не способом дощування – вода, потрапляючи на листя, може провокувати грибкові захворювання.
Також під кущі насипаю торф. Таке мульчування зберігає троянди від засухи та бур’янів.
Пані Галина зауважує, що в перше літо висаджені троянди не потребують спеціального підживлення. Тільки наприкінці серпня рекомендує підгодувати розчином калійних солей. Можна полити рослини і настоєм деревного попелу.
– На другий рік після висадки кущ треба обрізати, – каже квітникарка. – Щоб пагони тягнулися вгору, підв’язую їх горизонтально. Якщо зробити це вертикально, утвориться багато паростків із боків. Вони загустять кущ і не буде пишного цвіту.
Перші два роки після посадки потрібно дбати про надійне утеплення всієї прикореневої системи троянд. На зиму її слід добре засипати компостом, землею або опалим листям.
– В’юнкі троянди найкраще розмножувати відводками, – каже пані Галина. – Восени або навесні пагін кладу вертикально у рівчак із десятисантиметровим шаром перегною, засипаю землею і все літо поливаю. Наступної весни паросток вкорениться. Його відрізую від дорослого куща. Перший рік відщипую бутони, бо перш ніж цвісти, рослина має набратися сил.
Майже стовідсотковий результат дає і такий спосіб живцювання: після цвітіння зрізую пагін довжиною тридцять сантиметрів із добре розвинутими бруньками. Вгорі два сантиметри над брунькою роблю косий зріз, а нижній – одразу під брунькою.
Нижні листки видаляю, а вгорі залишаю дві бруньки з наполовину обрізаними листками. Живці запихаю у легкий грунт на глибину двох-трьох бруньок і накриваю банкою. У перші 20 днів живці помірно поливаю, тому що занадто вологий грунт може викликати загнивання. Навесні банку поступово знімаю.
Найкраще це робити у похмуру погоду або ж увечері. І лише через рік висаджую троянди на постійне місце.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here