Чотирнадцятирічний Даниїл Федоров з Тернополя допомагає переселенцям. Хлопець навчається у 9 класі 24-ї школи. У вільний від навчання час волонтерить в одному з гуманітарних штабів міста.
У волонтерському штабі в Центрі науки Тернополя хлопець працює п’ятий місяць. Разом зі своєю колегою волонтеркою Софією Бойко оглядає та сортує одяг, повідомляє Суспільне
“Ми приносимо куртки і сортуємо. Є коробки для жінок і чоловіків. Після того, як ми їх посортуємо, готуємо до видачі”, – каже волонтер.
Даниїл Федоров. Фото: Любов Гадомська/Суспільне Тернопіль
Волонтерка Соломія Бойко розповіла, що інколи робота дається нелегко.
“Нам часто доводиться працювати фізично, в плані переносити ящики. Ящики важать 20-30 кг, бувають по 50 кг і більше”.
Соломія Бойко. Фото: Любов Гадомська/Суспільне Тернопіль
Розпочинають роботу за пів години до відкриття штабу, щоб встигнути підготувати одяг до приходу відвідувачів. Його видають потребуючим двічі на тиждень.
“Особливо багато людей в дні видачі. В понеділок, п’ятницю буває приблизно до 40-50 людей”.
Даниїл Федоров. Фото: Любов Гадомська/Суспільне Тернопіль
Даниїл Федоров один з наймолодших волонтерів центру. Про це розповіла завідувачка відділу гуманітарної допомоги Іванна Подольська.
“В нас дуже багато людей було, понад 20. Дуже багато поїхали. З Києва були малі діти. З батьками приходили допомагали. Влітку до нас прийшов Данило. Він дуже хороший хлопчик і відразу йде на контакт з людьми. Ми вирішили, щоб він приймав людей, з ними спілкувався і видавав курточки”.
Іванна Подольська. Фото: Любов Гадомська/Суспільне Тернопіль
Зараз найчастіше по допомогу звертаються переселенці з Маріуполя та Херсонщини.
“Була одна жіночка, вона з Маріуполя. Розповіла, як вони були в окупації, що дуже важко було, майже не було харчів. Росіяни їм давали допомогу, але вони відмовлялися”, – говорить хлопець.
Завершивши справи у відділі одягу, Даниїл поспішає до місця реєстрації переселенців. Тут він допомагає заповнювати анкети людям, які отримують гуманітарну допомогу у волонтерському центрі.
“Я прийшла сюди за допомогою, отримати ліки, харчі і попала до хлопчика, молоденький такий, дуже ввічливий, культурний. Поцікавився, як нас зустріли, що нас ще турбує, чим нам допомога потрібна”, – говорить переселенка Лідія Деркач.
Лідія Деркач. Фото: Любов Гадомська/Суспільне Тернопіль
Даниїл Федоров каже, головне, щоб люди були задоволені. Волонтерство хлопець поєднує з навчанням.
“Переважно я приходжу у волонтерський штаб в 11-10 годині. В мене школа в другу зміну з 12 години. Також після школи я йду на тренування по футболу”.
Робота у волонтерському штабі стала для нього школою життя.
“Волонтерський штаб мені дав доволі багато знань. Як спілкуватись з людьми, почав розбиратись в таблетках, в дитячому харчуванні також. Дуже багато людей, дуже багато історій цікавих. До нас приходила 87-річна жінка з Донецької області. В неї інвалідність 2 групи, проблеми з зором дуже сильні. Ми їй допомогли. Вона була дуже задоволена і навіть нам в книгу подяку написала”.
