Своїми враженнями від цьогорічного “Файного” поділилися журналісти “24”. Цього року фестиваль “Файне місто” у Тернополі відвідали понад 16 тисяч фестивальників. Це було дійсно справжнє місто – як за населенням, так і за духом. Ми насолоджувалися атмосферою, музикою, відчуттям свободи і молодості з усіх сил. Хоч не обійшлося і без зауважень. То про все по черзі.
Що сподобалось
Найбільший і найжирніший плюс – розкішний звук, на усіх сценах. Тобто те, заради чого всі ми переважно на фести і їдемо – заради Музики – не було зім’яте, стерте чи скуйовджене поганими “звукачами”, технікою чи лажами. Уклінна дяка відповідальним! Тут же ще один плюс – різні сцени на різні музичні смаки. Кожен міг слухати саме те і тих, хто йому до вподоби.
Свої музичні враження ми винесли в окрему публікацію, тому це того варте.
Загальна організація фесту – на п’ять (за виключенням маленького “мінусу”, про що пізніше): локація велика і достатня, і зручна, список хедлайнерів – ви ж бачили, вражає, еге ж? При тому що таймінгу було дотримано майже ідеально як для фесту.
Фестивальна публіка на “Файному” – окрема дяка. Ми (і ніхто з нам відомих) не стали фігурантами чи навіть свідками ні бійок, ні крадіжок. Натомість бачили багато почуттів – кохання, ніжності, драйву і просто симпатії від незнайомців.
Окремий фестивальний “літопис” написався у процесі спілкування акредитованих журналістів із охороною фесту. І хоч прес-служба просила не виносити на широкий загал подробиці, все ж не стримаюсь і розкажу пару курйозів. Тому що для нас це навіть не “мінуси”, а враження і настрій. Окремі охоронці не знали, що таке акредитація. Часом питали: “Де бейджик?”, на відповідь “Цього року бейджики журналістам не давали” відказували “Та я знаю”. А найввічливіші і найдоброзичливіші охоронці, за відгуками колег (і ми погоджуємося) – були на Dark-сцені. Дякуємо, хлопці!
Що засмутило
Дещо дискомфортними виявилися кілька побутових моментів – невдалі душові кабінки, в яких не зачинялися дверцята. Непросто також було пронести харчі на територію наметового містечка. Дрова для готування їжі виділили, а от купити продукти на території фесту – було не так просто, без вибору. І занести придбані поза фестом харчі – це був квест і “огляд із пристрастю”. Фестивальна їжа, яку продавали на місці – задоволення для невибагливих і неекономних. Але тут ми організаторам ні в чому не дорікаємо – такий вже він є, український фаст-фуд-сервіс.
“Культурне” розчарування фестивалю особисто для 24 каналу – “відкритий мікрофон”. Туди пускали всіх бажаючих, і окремі “таланти” читали такі “четверостішія”, що ой. Вибачте, ми були в такому культурному шоці, що ні запам’ятати не змогли, ні зняти на відео. Втім, вам же краще. Бо таке й ворогу не побажаєш.
Чому ми поїдемо наступного року
Тому що ми кайфанули. Тут без роздумів. Усі наші “зауваження” – насправді не такі й важливі. Зрештою, нехороше швидко забувається. А залишаються втіха, яскраві спогади, щирі емоції і бажання “хочу ще”. До зустрічі на “Файному-2019”. До слова, організатори вже повідомили, коли зустрінемось – 25 липня наступного року.
