Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги захисників підозрюваних Івана К. й Андрія К. на ухвали слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду від 12 травня 2022 року щодо обраної братам К. міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави. Так, Андрія К. поміщено під варту строком на 60 днів і призначено 1 млн. 116 тис. 450 грн застави (що становить 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), Івана К. – на 58 днів із правом внести 1 млн. 17 тис. 210 грн застави (що відповідає 410 прожитковим мінімумам для працездатних осіб).
Відповідно до представлених апеляційному суду матеріалів, 24 лютого 2022 року Андрій К. розпочав здійснювати благодійну діяльність і збирати благодійні пожертви для потреб Збройних Сил України на період введеного того дня Указом Президента України воєнного стану. З цією метою на своїй сторінці у соціальній мережі “Facebook” підозрюваний розмістив повідомлення про збір благодійних пожертв на свої карткові рахунки, відкриті в одному із вітчизняних банків. Водночас із метою формування суспільної довіри вказав, що разом із братом Іваном К. заснували благодійний фонд “Милосердя заради майбутнього”, і був директором фонду.
Відповідно до оголошеної підозри, підозрюваний Андрій К. залучив до своєї діяльності брата Івана К. та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб. Надалі, за даними досудового слідства, отримані на картковий рахунок кошти він міг використовувати не для потреб ЗСУ, а перераховувати, зокрема на банківські рахунки брата Івана К. У подальшому підозрювані знімали готівку та купували іноземну валюту: 34 тис. 200 доларів США, 6 тис. 900 євро та 2 тис. 140 фунтів. Відповідно до курсу Національного банку України станом на 10 травня 2022 року, це становило 1 млн. 290 тис. 891 грн.
Крім того, на грошові кошти, що надійшли як благодійні пожертви для потреб ЗСУ, у салоні мобільного зв’язку м. Тернопіль придбав два мобільні телефони «Apple» Іphone 13 Promax вартістю понад 45 тис. 350 грн кожен. Один апарат віддав братові Івану К., а інший залишив собі. У судовому засіданні Андрій К. наполягав, що телефоном не користувався, а планував передати на передову, відтак айфон знаходився в упаковці.
Також, відповідно до представлених суду матеріалів, попередньо домовившись між собою, 21 квітня 2022 року Іван К. за 10 тис. 200 доларів США придбав автомобіль марки «Ленд Ровер» (згідно з офіційним курсом НБУ, це становило 298 тис. 399 грн) і надалі використовував для власних потреб. Тиждень потому Андрій К. придбав для себе автомобіль «Ауді Q5» вартістю 12 тис. 500 доларів США. За офіційним курсом НБУ, його вартість становила 365 тис. 686 грн. 10 травня 2022 року Андрій К. у Регіональному сервісному центрі МВС в Тернопільській області оформив за собою право власності на вказаний транспортний засіб.
Таким чином, Андрій К. за попередньою домовленістю з братом Іваном К. міг використати 2 млн. 45 тис.680 грн благодійних пожертв, призначених для потреб Збройних Сил України, що у 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є великим розміром.
10 травня 2022 року в порядку ст. 208 КПК України братів К. було затримано, а 11 травня 2022 року їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України (незаконне використання з метою отримання прибутку благодійних пожертв у складі організованої групи, в особливо великому розмірі під час воєнного стану).
Санкція ч.3 ст. 201-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 7 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3-ох років, із конфіскацією майна. Згідно зі ст. 12 КК України, це є тяжкий злочин.
Не погодившись із рішенням слідчих суддів, захисники підорюваних подали апеляційні скарги та ухвали суду першої інстанції скасувати та постановити нові, якими застосувати до підозрюваних Андрія К. та Івана К. цілодобовий домашній арешт. Зокрема, захисник Андрія К. вважав, що носіння електронного браслета під час перебування його підзахисного під домашнім арештом повністю унеможливить ймовірність переховування від слідства та суду. Також сторони захисту просили у разі, якщо суд прийде до переконання, що підозра обґрунтована та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, врахувати особи підозрюваних, майновий стан їх та рідних і зменшити розмір застави, передбаченої ст. 182 КПК України, тобто у межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судових засіданнях Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, пояснення підозрюваних та їх захисників, думку прокурорів, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, погодилась із висновками слідчих суддів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Андрієм К. та Іваном К. інкримінованого їм кримінального правопорушення. Що підтверджується зібраними доказами. Зокрема протоколами результатів негласних слідчих дій (як от розмов по мобільним телефонам), описом вилучених речей та документів.
Щодо обраної міри запобіжного заходу, то, керуючись практикою Європейського суду з прав людини як джерелом права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК. При цьому колегія суддів звернула увагу, що у разі доведення вини Андрієві К. та Іванові К. загрожує покарання у виді позбавлення волі від 5 до 7 років. І з метою уникнення покарання підозрювані можуть переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Так, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тим більше, що Іван К. має судимість: вироком Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2021 року його визнано винуватим за ч.1 ст. 369-2 ч.1 КК України (зловживання впливом) та призначено 68 тис грн штрафу, який він сплатив.
Стосовно посилання сторін захисту на те, що підозрювані мають стабільні соціальні зв’язки – брати одружені, у родині кожного виховується малолітня дитина, Андрій К. нагороджений численними грамотами та подяками від військових частин, апеляційний суд вказав, що зазначені обставини не здатні нівелювати встановлені ризики та не дозволяють стверджувати, що належну процесуальну поведінку підозрюваних може забезпечити запобіжний захід, відмінний від тримання під вартою.
Погодилась колегія суддів і з визначеним розміром застави: зважаючи на виключний характер діянь підозрюваних, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України місцевий суд вірно визначив розмір застави, яка перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалюючи рішення, апеляційним судом враховано рекомендації, надані Верховним Судом у листі від 3 березня 2022 р. №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», в яких йдеться про те, що запровадження воєнного стану та збройної агресії щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
З огляду на наведене колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційні скарги захисників підозрюваних Івана К. та Андрія К. залишила без задоволення, а ухвали слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду – без змін.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
