Бронювання військовозобов’язаних працівників, блокування податкових і невиплата компенсації за купівлю техніки українського виробництва. З такими проблемами під час повномасштабної війни стикнулися аграрії Тернопільщини, про це розповіла власниця приватного агропідприємства Марія Горбаль. Ми поспілкувалися з першим заступником міністра аграрної політики Тарасом Висоцьким. Він розповів, як планують вирішувати ці проблеми, пише Суспільне.
– У травні змінився порядок бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, в змінах, які опублікувало Міністерство аграрної політики 12 квітня, йдеться про те, що розглядатимуть листи про бронювання лише тих підприємств, які допомагають армії. Проте не завжди ця допомога обліковується, підприємства не мають угод з волонтерами та бригадами. Підприємці кажуть, що забронювали й так лише тих фахівців, які потрібні, щоб завершити роботу на полях. Це люди, які вміють працювати з технікою і незамінні. Чи можливо внести правки в ці зміни та автоматично продовжити бронювання людей, які були заброньовані раніше для того, щоб зібрати пізні зернові?
– Дані зміни фіналізуються. Буквально декілька днів тому була відповідна нарада під головуванням першої віцепрем’єрки України і найближчими днями буде рішення узгоджуватися і виноситися на засідання уряду. Прийняте в березні рішення дозволяло забронювати на 6 місяців, тому є чітке розуміння, що в липні має бути врегульоване питання щодо майбутніх періодів. Тому чекаємо на прийняття відповідних рішень урядом у липні цього року.
– Блокування податкових накладних. Під це потрапили всі аграрії України. Чи можна під час воєнного стану зробити реєстрацію податкових накладних на продаж аграрної продукції безумовною?
– Безумовною реєстрацію неможливо зробити ні в мирний, ні у воєнний час, тому що, на жаль, ми бачили певні періоди існування шахраїв. Якщо зробити безумовною реєстрацію в нас просто бюджет буде нульовим, тобто цього ПДВ, ні компенсації, ні реєстрації не отримає ніхто. Дійсно, була дискусія, що робити у воєнний час. Реєстрація податкових накладних була зупинена, оскільки багато чого прив’язано в діяльності до реєстрації податкових накладних як на внутрішньому ринку, так і експорту. Тому прийняте рішення її відновити. Зараз напрацьовується алгоритм, який би не означав безумовну відмову в реєстрації, а якраз безумовну реєстрацію, але тим, в кого дійсно все гаразд у показниках. Тому зараз працюємо як це врегулювати, знаємо, що є проблема. Питання складне. На жаль, шахраї присутні, вони були присутні до війни, не в аграрному секторі, а в цілому були ті, хто маніпулював з ПДВ. Якщо це не контролювати, то просто десятки мільярдів гривень, які потрібні для оборони, можуть бути вкрадені.
– Ще одна проблема, з якою стикнулися підприємці – це дисбаланс у ціні реалізації та затратах. Ціни на паливо та міндобрива значно зросли, а ціни на продукцію залишаються такими ж. Аграрії кажуть, якщо в 2020 році селітру можна було купити за 5 400, то зараз її купують за 27 тисяч гривень. А зерно продають по 5 з половиною тисяч, хоча в 2020-му його продавали по 6 тисяч гривень. Які шляхи вирішення цієї проблеми є під час війни?
– Перша за все варто сказати, досвід попередніх періодів показав, що державне цінове регулювання позитивного ефекту жодного разу не спричинило. Тому говорити про регулювання не варто. В аграрному секторі яка специфіка? В аграрному секторі треба результат рахувати середній як мінімум по року. Тому що цикл, зазвичай, мінімум один рік. І завжди є ці перепади. Тобто, є періоди, коли витрати були низькими, вкладалося менше, а потім ціни реалізувалися високими, і такі періоди були. Зараз період навпаки. Розуміємо, що є складність, але рахувати буквально не варто. Якщо взяти по року, по чинному маркетинговому року, то наразі, навіть з цими складнощами, баланс позитивний. Тому що треба пам’ятати ціни, які були рекордними до війни, по яких продавалися, тому тут складна ситуація. Сказати, що вона критична по року – ні. Якщо вона буде тривати так, як є зараз, ще рік – тоді дійсно можуть бути проблеми. Але ми застосовуємо і пільгове кредитування і активно працюємо над розвитком експорту, щоб по року ситуація вирівнялася та була позитивною. Впевнений, що нам це вдасться.
– Малі агропідприємства, які закупили техніку українського виробництва кажуть, що їм не відшкодовують 25% , передбачених постановою Кабміну. Чому склалася така ситуація та чи повернуть людям гроші?
– Всі кошти за всіма програмами державної підтримки, в тому числі в аграрному секторі, були ще на початку війни спрямовані в резервний фонд на оборону. Фактично проблема в тому, що фізично цих коштів у бюджеті немає. Зобов’язання за державою зберігаються . Їх виконання можна обговорювати після перемоги, після надходження коштів, в тому числі репарацій. Але зараз всі кошти спрямовані на військові цілі.
– 21 червня уряд затвердив програми безповоротних грантів на створення теплиць і садів. Що це за програми та які умови отримання грошей за цими програмами?
– Є урядова ініціатива, яка має бути реалізована спільно з міжнародними партнерами, вони будуть виступати як ті, хто підтримує грантами та коштами. Це посадка до 25 гектарів садів. У даному випадку 70% витрат фінансує держава, 30% – заявник. Також будівництво плівкових теплиць до 2 гектарів. Знову ж таки, 70% компенсує держава, 30% – заявник. Хто має право податися? Будь-хто. Просто треба мати проєкт відповідних насаджень чи теплиць і бажання, і 30% власного внеску. Це може зробити будь-який фермер, аграрне підприємство, просто підприємець, який вирішив почати працювати в сільському господарстві. Тобто ми не обмежуємо перелік тих, хто може податися, головне, щоб було розуміння цього проєкту, щоб цей проєкт був розроблений, щоб міністерство подивилося і оцінило, що це дійсно реальний проєкт. Дані програми запускаються, як мінімум, для двох цілей. Вони всі трудомісткі, тобто потрібно досить велику кількість людей задіювати для збору врожаю і в теплицях, і в садах. Це десятки тисяч нових робочих місць. З іншого боку – це суттєвий вклад в економіку. Тому що ми будемо робити імпортозаміщення, ви бачили до війни і під час війни в нас продовжується імпорт томатів, інших овочів, а ми зможемо все це вирощувати в себе, не треба буде виводити валюту для купівлі по імпорту. А в садівництві ми навіть зможемо робити розвиток , це і стабільність курсу, це валютні надходження. Тому що Європейський Союз, який повністю відкрив ринки, зробив нульові квоти і мита – він імпортує та потребує імпорту продуктів. Тому в цих програмах є і соціальний, і економічний ефект.
