Головна Новини Право на щасливе дитинство

Право на щасливе дитинство


20 листопада прийнято відзначати Всесвітній день дитини. З цієї нагоди у Тернопільському прес-клубі відбувся онлайн престур за участі Міністра соціальної політики України Марини Лазебної, представників обласної влади Тернопільщини, експертів тощо.
Організаторами заходу виступили Міністерство соціальної політики України та експерти проєкту Мінсоцполітики «Реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області».
Насамперед перед журналістами, використовуючи онлайн-зв’язок, виступила пані Лабезна. Міністер зазначила, що всі ми і кожен зокрема несе відповідальність за дітей. Ми батьки, опікуни, вихователі, органи місцевого самоврядування маємо докласти максимум зусиль, щоб забезпечувались усі права дитини. Щоб кожен малюк у нашій державі, зокрема на Тернопільщині, мав право на щисливе дитинство.
«У наступному році буде 30 років як Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини. За ці три десятиліття ми вибудували систему захисту та забезпечення прав дітей. Дякую усім партнерам, хто на початках стояв поруч з нами і допомагав формувати кращі механізми реалізації прав дитини. Неоціненною є роль та підтримка у впроваджені положень Конвенції наших міжнародних партнерів, серед яких: ЮНІСЕФ, Європейський Союз, Світовий банк, Агентство США з міжнародного розвитку США, ПРООН та інші агентства системи ООН, уряди Німеччини, Швеції, Нідерландів, Польщі та інших країн. Ми продовжуємо розвиватися й рухатися вперед й попереду ще чимало роботи».
Міністр звернула увагу, що вибудувана протягом трьох десятиліть система захисту дітей сьогодні потребує суттєвого перелаштування у зв’язку з реформою децентралізації. Зокрема, йдеться про обов’язкове створення служб у справах дітей у кожній із об’єднаних територіальних громад. За словами пані Лабезної, станом на сьогодні лише 35% ОТГ мають такі служби
Серед проблемних питань, яких торкнулася Марина Лазебна, були також питання діяльності судової системи щодо встановлення статусу дітям, позбавленим батьківського піклування. Вона наголосила, що незавершеність реформи судової системи найболючіше відчувають діти, чиї справи про надання статусу чи усиновлення розглядаються роками, а діти тим часом перебувають в інституційних закладах.
На завершення свого виступу пані Марина звернула увагу та стан реалізації Національної стратегії реформування системи інституційного догляду і виховання й відмітила складнощі й позитивний досвід у реформі деінституціалізації.
Зокрема, наголосила на позитивниму досвіді реалізації проєкту Мінсоцполітики «Реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області».


Світлана Беспоповцева, яка є керівником апарату Тернопільської обласної державної адміністрації та очолює роботу обласної міжвідомчої робочої групи з реформування системи інституційного догляду і виховання презентувала результати зазначеного проекту та досвід організації реформування.
“Основним критерієм спільної роботи є показник зменшення кількості дітей, які перебувають цілодобово в інтернатних закладах. Відтак, з 4 січня 2019-го до 1 липня 2020 року завдяки спільній роботі вдалося скоротити кількість дітей в інтернатних закладах Тернопільщини на 35,5%. Тобто з 1407 до 908 дітей, які цілодобово там перебувають. Тобто, майже 500 дітей. Чи є це багато? Важаю, що так. Адже завдяки нашій підтримці пів тисячі дітей повернули до батьків або в сімейні форми виховання.
Крім того, докладаємо максимум зусиль для розвитку патронатних сімей, поширення сімейних форм виховання та допомоги сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах. Ми розуміємо, що завдання реформи — не лише забрати дітей з інтернатних закладів, а й розширити перелік послуг, які вони зможуть отримувати на місцях, зокрема у громадах».
Заслухавши експертів, усі учасники круглого столу прийшли єдиного висновку: так, за ці роки зроблено уже чимало роботи, направлено немало зусиль у напрямку дотримання прав дитини. Однак попереду стоять ще більш складні завдання пов’язані із запровадженням послуг, створенням соціальних підрозділів в громадах, служб у справах дітей. Зараз, як ніколи варто усім об’єднатись заради майбутнього та й сьогодення наших дітей і сміливо йти вперед.