Тернопільський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу обвинуваченого Івана З. на вирок Борщівського районного суду від 1 жовтня 2020 року, яким його визнано винним у хуліганстві, а саме грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (ч.1 ст.296 КК України).
Зважаючи, що на момент винесення вироку Іван З. вже відбував покарання за попереднім вироком, йому остаточно було призначено покарання у виді 4 років 6 місяців.
Не погодившись із таким судовим рішенням, Іван З. подав апеляційну скаргу та просив не позбавляти його волі. У судовому засідання його захисник подану апеляцію підтримав, але прокурор заперечив проти її задоволення.
Як встановлено місцевим судом, увечері, 30 червня 2019 року обвинувачений прийшов за медичною допомогою до приймального відділення Мельниці-Подільської номерної районної комунальної лікарні (НРКЛ). Перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, він не захотів чекати, поки звільниться лікар, а безпричинно почав ображати нецензурними словами медпрацівників та пацієнтів лікарні, перевернув стільці. Внаслідок грубого порушення громадського порядку приймальне відділення 20 хвилин не працювало.
Продовжуючи хуліганські дії, Іван З. вийшов на вулицю, де зустрів потерпілого Олександра К. і безпричинно вдарив його по голові ніжкою стільці, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
Годину потому обвинувачений повернувся до приймального відділення Мельниці-Подільської районної лікарні та знову ображав нецензурними словами медпрацівників і пацієнтів, розбив вхідні двері, спричинивши медзакладу збитків на 3 тис. грн.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Тернопільського апеляційного суду, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи сторони захисту та думку прокурора, прийшла до переконання, що судом першої інстанції вірно кваліфіковано дії обвинуваченого і призначено покарання, яке відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності для подальшого його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Вивчаючи особу обвинуваченого, місцевим судом встановлено, що він раніше судимий за злочини проти власності, за місцем проживання характеризується негативно, жителі селища постійно скаржаться на нього.
Проаналізувавши всі обставини справи та особу обвинуваченого, колегія суддів апеляційну скаргу Івана З. залишила без задоволення, а вирок суду першої інстанції — без змін.
Пресслужба Тернопільського апеляційного суду
