Її звати Діана Брязгунова, їй всього лише 24 роки. Народилась і виросла вона на Донеччині. Навчалась у Донецькому філіалі Київського національного університету культури і мистецтв на факультеті дизайну. На жаль, закінчила лише 4 курси. У 2014 році змушена була покинути і навчання, і улюблене місто через жахливі події на сході. Доля склалася так, що у 2015 році Діана познайомилася із хлопцем з Тернопільщини, молоді люди покохали один одного, тому в березні минулого року вирішила відвідати Західну Україну. З великим хвилюванням і навіть побоюваннями ступала на перон вокзалу, боялася у людному місці навіть мовити слово, адже розмовляє російською. Була дуже здивована привітністю і гостинністю наших краян. Її вразила краса Тернополя, його ошатні сквери, спокійні вулиці, архітектурні споруди, ще, безперечно, Тернопільський став, парк «Топільче», затишні кав’ярні, аромат кави із яких вабить перехожих. Гостя з Донеччини відвідала Почаїв, Кременець, Львів, молилась за мир і спокій в нашій країні у Зарваниці. У травні нові знайомі запросили її на весілля, дівчина приїхала вдруге, і припали їй до душі наші звичаї, розмірений плин життя, чудові краєвиди, пише Свобода
У липні Діана переїхала жити в невеличке село Серетець, молода пара готується до весілля.
Дівчина у вересні вступила на заочне відділення Кременецької обласної гуманітарної педагогічної академії, хоче здобути вищу освіту, у майбутньому мріє працювати з дітьми, навчати їх того, що робить сама.
А творить вона дивовижні речі: букети із цукерок, квіти з паперу, плетені вироби з паперової лози… А ще малює картини на склі. Її вироби вражають витонченістю і багатством кольорів. Можливо, побачивши їх, люди високого мистецтва скажуть, що там немає нічого надзвичайного. Можливо. Але хочу зазначити, що Діана таким чином сама намагається заробити собі на прожиття і на навчання, адже тут у неї немає ні батьків, ні жодних родичів, поки що навіть справжніх друзів. Є лише родина майбутнього чоловіка і невелике коло просто знайомих людей, які її підтримують.
Дівчина соромиться приймати матеріальну допомогу просто так, не оббиває пороги державних установ за пільгами чи виплатами (в жодному разі не хочу образити тих, кому вона вкрай необхідна і хто змушений це робити!), хоча її рідний дім розташований у Мар’їнському районі Донеччини, за кілька кілометрів від лінії розмежування. Роботи вона здебільшого роздаровує своїм новим знайомим, у кожну з них вкладає часточку душі, свою позитивну енергетику.
Нещодавно Діана створила нову колекцію плетених виробів з паперової лози під назвою «Сонячні коти», з якою познайомила учнів місцевої школи. Дітлахи були захоплені веселими рудими вусанями з рухомими оченятами. А ще – це не тільки гарні, а й потрібні речі повсякденного вжитку: цукерниці-кошики, підставки під мобільні телефони, коробки-органайзери, у яких можна зберігати різні канцелярські дрібниці, косметику, галантерею. Створить хороший настрій та й просто нікого не залишить байдужим усміхнений котик на письмовому столі, який триматиме олівці, ручки чи будь-які інші дрібні речі.
Діана не загадує на далеке майбутнє, просто живе, навчається, збирається на місяць-два поїхати в Польщу на заробітки (виручки від виробів не вистачає на те, щоб оплатити навчання). Але вже твердо вирішила, що залишиться жити тут, на Тернопіллі. Вона прагне глибше пізнати наші звичаї, традиції, удосконалює свої знання української мови і у вільний час малює, створює ескізи майбутніх виробів.
