На Тернопільщині судили небезпечного наркоторговця







Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Тернопільської області відхилила апеляційну скаргу Назара Г., подану на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 6 жовтня 2015 року. Цим вироком обвинуваченого визнано винним за частинами 2 та 3 ст. 307 КК України (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та збут наркотичних засобів, вчинене повторно організованою групою) і засуджено до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Згідно з вироком суду, з серпня 2011 року і до свого затримання у квітні 2012 року Назар Г. входив до стійкого злочинного угрупування, яке вчиняло корисливі злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Відповідно до відведеної ролі, обвинувачений разом із керівником групи Анжелою Х. , керуючи автомобілем ВАЗ-2109, їздив по області, купував та перевозив до Тернополя наркотичну сировину для подальшого виготовлення і збуту небезпечних наркотичних засобів жителям обласного центру.

У своїх апеляційних скаргах засуджений Назар Г. та його захисник просили вирок суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу злочину. Він стверджував, що злочини, передбачені ст. 307 КК України не вчиняв, а добуті в ході досудового розслідування докази не можна вважати допустимими та належними. Водночас ставить питання про перекваліфікацію його дії з ч.2 ст. 307 на ч.1 ст. 309 КК України, оскільки незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів вчинив без мети збуту.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які просили повернути справу на новий судовий розгляд; доводи прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, колегія прийшла до наступних висновків.

Під час розгляду справи Тернопільським міськрайонним судом Назар Г. повністю визнав себе винуватим у вчиненні злочинів та дав показання про обставини їх вчинення. Відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України (у редакції 1960 р.), за таких обставин суд вправі визнати недоцільним дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, т.б. застосувати спрощений порядок дослідження доказів. Відповідно до протоколу судового засідання, суд поінформував Назара Г. про правові наслідки застосування даної статті і у присутності свого захисника не заперечував проти застосування ст. 299 КПК України (у редакції 1960 р.).

Крім того, про добровільність позиції обвинуваченого свідчить той факт, що з часу винесення вироку ні він, ні його захисник не подали зауваження до протоколу судового засідання. Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції вимоги ст. 299 КПК (у редакції 1960 р.) було дотримано.

Стосовно призначеного покарання, колегія вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону і, відповідно до вимог чинного законодавства, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів. Відповідно до матеріалів справи, Назар Г. виступав активним співвиконавцем організованої групи, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але на шлях виправлення не став, а знову вчинив ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку і схильність до протиправної поведінки. Таким чином, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційні скарги Назара Г. та його захисника задоволенню не підлягають.

Прес-служба апеляційного суду Тернопільської області




Категорії: Новини

Теги: ,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: