Це бандура київського типу на основі харківської. Інструмент легший, ніж стандартний майже удвічі, але не поступається у якості. Про це повідомив Заслужений артист України Дмитро Губ’як.
Інженер Олег Мельник та музикант Дмитро Губ’як самі й проектують, і виготовляють бандури. Їхня мета – зручні інструменти для виконавців, які б мали гарне концертне звучання, Суспільне
Дмитро Губ’як грає на бандурі понад 30 років, вивчає її та досліджує. Виконує українські народні пісні й сучасні композиції, гастролює й популяризує харківський спосіб гри на бандурі.
“Справа, якою ми займаємося, бандура взагалі і, зокрема, харківська бандура – це є дуже важлива річ. І я вважаю, що чоловік повинен займатися важливою роботою”, – розповів Дмитро Губ’як.
Бандури проектують на комп’ютері. Потім готують дерев’яну основу – склеєні бруски різних порід дерева. Для виробництва бандур використовують клен, бук, ялину, горіх.
“Щоб те все зробити під вербелі, під кілочки всілякі, під дротик пазочок вирізати, в деці вирізати отвір, щоб резонатор… 100 різних траекторій треба запрограмувати”, – каже майстер Олег Мельник.
Коли інструмент із основи вирізано, розпочинається шліфування, а потім виріб лакують і монтують струни.
До цього Олег Мельник музичних інструментів не виготовляв. Займався виготовленням меблів та інших виробів із дерева: “На бочці ще можна грати. Я колись бочки робив”.
67 струн, 2 шемстоки, 67 вербелів спеціально розроблений механізм – так виглядає бандура, яку виготовили на Бережанщині. Лазером планують додати орнамент. Майстер і музикант хочуть популяризувати бандуру та мистецтво гри на ній.
“Якщо знайти однодумців, фахівців, ентузіастів, то можна зробити дуже багато хороших речей”, – вважає Дмитро Губ’як.
Поки чоловіки виготовили 5 бандур: дві дитячі та три для дорослі. Зупинятися на цьому не планують. Хочуть продовжити експериментувати із формою та звучанням.
Нагадаємо, що 2020 рік в Тернопільській області оголошено Роком бандури. Тематичні заходи та події присвячені 100-річчю від дня народження бандуриста, музичного теоретика та композитора Зиновія Штокалка з Бережан.