Але експерти ринку праці говорять, що насправді заробітки в багатьох галузях більше, оскільки статистика не враховує тіньових зарплат, пише сайт «Сьогодні».
Кожен третій, який працює за наймом, задовольняється відносно невеликою зарплатою в 6000 грн (це без вирахування податків, які становлять майже 1200 грн), кожен четвертий заробляє до 10 000 грн, кожен п’ятий має до 15 000 грн і кожен шостий — понад 15 000 грн. На мінзарплату згоден працювати лише один працівник з 15.
У регіонах картина відрізняється: найвищі заробітки традиційно в Києві, тут не тільки середня зарплата майже в 1,5 раза вище середньої по країні і дорівнює 15 650 грн, а й тих, хто має на місяць 15 000 і більше, — майже 30%. Найменше платять на Кіровоградщині — 8574 грн/міс., в Чернівецькій, Тернопільській та Чернігівській областях зарплати більше від символічних 4 грн до 110−116 грн. За галузями найвищі заробітки у фінансистів — 18 107 грн, найнижчі в закладах громадського харчування і готельному бізнесі — 6876 грн.
Втім, Держстат попереджає, що враховує зарплати тільки на підприємствах-юридичних осіб, які мають понад 10 осіб, і не охоплює дрібніші фірми і фізосіб-підприємців. Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин оцінює, що статистикою враховано менше половини працездатного населення, та й частина оформлених до штату працівників отримують не тільки зарплату, але і доплату в конвертах.
«Ліва» кишеня
За оцінкою Мінфіну, частка тіньової економіки в Україні становить близько 35% від реальної, тому, як стверджує Пендзин, до розрахованої статистикою середньої зарплати сміливо можна додати ті ж 35%, або близько 3800 грн в конвертах.
«Тобто середньостатистичний працівник отримує нині не 10 783 грн, а понад 14 тис. грн, — упевнений Пендзин. — Але частка „тіні“ висока в малому і середньому бізнесі, і відсутня в бюджетних структурах і на великих приватних підприємствах. Великий бізнес стимулює своїх цінних співробітників, наприклад, виплатою дивідендів, які в зарплатній статистиці не враховуються».
З ним згоден і економіст Іван Нікітченко, який говорить, що реальні зарплати у тих, хто отримує їх в конверті, залежать від регіону і сфери діяльності. Найвища частка «тіні», яка доходила до 2/3 заробленого і більш — в будівництві, агросекторі, готельному бізнесі, торгівлі. Наприклад, за статистикою середня зарплата в будівництві дорівнює 9208 грн, але в одній з будівельних компаній Києва нам повідомили, що муляр, маляр, електрик заробляє до 30 000 грн на місяць, а навіть підсобний робітник — до 15 тис. До 80−100% становить тіньова зарплата в ринковій торгівлі і дрібному сервісі (ремонт побутової техніки, перевезення та збирання меблів на дому), де працівники часто навіть не оформлені.
Гроші — головне у 79% шукачів місця
Експерти ринку праці в Україні говорять, що головна вимога при виборі роботи — приваблива зарплата і бонуси. Як розповіла нам HR-експерт Rabota.ua Тетяна Пашкіна, в світі це актуально для 60% претендентів місця, а в Україні — для 79%, це перше місце в Європі. Для порівняння: у Швеції розмір заробітку насамперед цікавить лише 40% претендентів.
«Дивуватися не варто, оскільки наша зарплата — найнижча в країнах Європи, — каже Пашкіна. — Навіть в Києві вона майже втричі нижче, ніж середня в ЄС (42 000 грн в перерахунку). За останні півроку в Україні розрив між очікуваннями працівників і пропозиціями роботодавців досяг рекордних 16% – це вдвічі більше, ніж в грудні 2018-го. Головні причини — вплив політики на економіку, відкладений попит на зміну місця роботи, зростання тарифів, інфляція».
Пашкіна зазначила, що щоквартально багато роботодавців додають по 500−800 грн своїм співробітникам, щоб не змусити їх шукати нове місце роботи, і ця тенденція 2019 року збережеться.
