Головна Новини На Тернопільщині живе чоловік, котрий за життя викопав 250 криниць

На Тернопільщині живе чоловік, котрий за життя викопав 250 криниць

Якось в агрофірмі «Горинь», що в Лановецькому районі, зайнялися ремонтом господарських приміщень. Для таких робіт потрібно було укомплектувати будівельну бригаду. Керівник господарства, знаний не тільки на Тернопіллі, а й в Україні аграрник Осип Гасюк попросив відомого на всю округу майстра із Синівців, пенсіонера Олександра Черняка підібрати для бригади кадри. Ставку робили на молодь.

Та один із «новобранців» навідріз відмовився підніматися на висоту, щоб «залатати» дах. Готовий був розпрощатися з непогано оплачуваною роботою. Чи то з якихось причин злякався молодий чоловік висоти, чи то почувався того дня зле, його наставник вирішив не допитуватися. 65-річний бригадир Олександр Черняк сам піднявся на дах, вправно закріпив крокву, пише Сільський господар
Правду кажуть: вік майстерності не завада. Коли молодший син Віктор будував хату, Олександр Саверкович усі дерев’яні конструкції змайстрував власноруч. І криницю на обійсті теж викопав сам. Бо змалечку звик покладатися на власні сили, уміння і ніколи не нехтував можливістю навчитися чомусь новому.
Доля не зігрівала 84-річного синівчанина Олександра Черняка лагідними променями ласки. Навпаки, змалечку простелила життєву дорогу, зіткану з випробувань, численних перепон. Дитинство минуло на батьківському хуторі, збудованому на березі Зеленої Криниці – притоки Жирака. Родина Черняків серед одинадцяти хутірських сімей виділялася особливою працелюбністю. Обробляли свої три гектари поля, позичаючи від часу до часу коней у родича. Такі-сякі гроші, а головне – продукти (своїх не вистачало) батько заробляв столяркою і муляркою. Змалечку син приглядався до магії батькових рук, які то щось із дерева стругали, то клали камінь на камінь – і виростала стіна. Втім, від тата він і грамоти навчався, бо той був освіченою людиною. Навчався в Кременці у ліцеї, де отримав фах будівельника.
Коли батько пішов на фронт, десятирічний Олександр залишився у сім’ї найстаршим чоловіком. Мусив допомагати матері по господарству, брати на дитячі плечі тягар роботи, яка під силу дорослим. За день навчився косити. І покоси виходили такими рівненькими, що сусіди дивувалися.
Проблему взуття також розв’язав самотужки. Посидів хлопчина біля шевця, підмітив, що й до чого. Вдома виправив телячу шкіру і… пошив першу пару взуття. Згодом односельці просили Олександра то полагодити черевики чи чоботи, то пошити нові.
Коли батько повернувся з фронту, а в селі організували колгосп, обидва пішли в будівельну бригаду мулярами. Під час жнив працював вагарем. А коли настав час іти в армію, Олександра Черняка відправили на службу в морфлот. Там різного довелося зазнати. Був водолазом…
Повернувшись у рідне село, побрався з коханою Марією. Збудували хату, дітей ростили… Ким тільки не працював у колгоспі Олександр Саверкович: і ковалем, і теслею, і столяром, а під час жнив – помічником комбайнера. Його завжди вабили нові горизонти.
Носити воду на обійстя з криниці – шлях неблизький. Вирішив викопати на своєму подвір’ї. Купив криничні круги і разом з батьком узявся за роботу. Згодом то один односелець попросить і йому з криницею допомогти, то другий… Посипалися замовлення з усієї округи. Загалом на території Лановецького, Кременецького і Шумського районів Олександр Черняк викопав 250 криниць!
Навчився чоловік і короваї випікати, не кажучи вже про доїння корів. Як овдовів, то перейняв на себе й так звану жіночу працю. І нині доглядає корову, пару коней, телятко, птицю, порається на пасіці, господарює на городі і в саду.
Що таке вік і старість? Не думає про них… Вірить у себе, а сили і міць, каже, черпає з джерельної криничної води…
Григорій ВОЛЯНЮК
с. Борсуки Лановецького району

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here