Головна Новини На Тернопільщині вирощують унікальних кіз

На Тернопільщині вирощують унікальних кіз

У Стриганцях на Бережанщині місцевий ентузіаст Олександр Михайлевський розводить кіз породи ламанча.
Скільки пам’ятаю Олександра Михайлевського – він завше мав серйозне життєве захоплення. На початку 2000-х Олександр Вікторович запросив мене бути редактором своєї фундаментальної праці «Енциклопедія народної медицини», що тритомним виданням побачила світ у 2005–2009 роках. За час тривалої співпраці постійно відзначав у ньому велику цілеспрямованість, відповідальність за те, чим займається, виваженість у прийнятті рішень, скрупульозність у найдрібніших деталях.

Ідеї, захоплення, справи
Обшир зацікавлень і прагнення до пошуків та бачення у буденному новизни прищепили йому батьки-педагоги, спільний трудовий стаж яких – понад 90 років. Твердий характер і стійкість до випробувань формував у роки навчання та роботи на інженерних посадах. Про таких кажуть: людина зі стрижнем.
Коли в 1982 році Олександр Михайлевський з рідної Одещини переїхав із сім’єю на Бережанщину, у Стриганці – рідне село дружини, захопився ідеєю газифікації навколишніх населених пунктів. Завдяки йому газ було проведено до Біща, Поручина, Стриганців, Рекшина…
У так звані перебудовні часи, 1987-го, заснував перший у районі та відомий в усьому тодішньому СРСР кооператив «Союз» із надання послуг у сфері знайомств.
А із середини 1990-х почалася тривала видавнича діяльність, вершиною якої й став вихід тритомної «Енциклопедії народної медицини». Також підготував матеріали для майбутнього четвертого тому, однак через фінансові труднощі він не вийшов. У книзі, крім 10 тисяч нових оригінальних рецептів із застосуванням трав, планував подати бібліографічний покажчик фітотерапевтів України, а також народні рецепти лікування тварин.

Не маєш клопоту – купи собі козу…
Якось у соціальних мережах Олександр Михайлевський натрапив на інформацію про коротковухих кіз породи ламанча, дуже поширених у країнах Європи. І – загорівся новою ідеєю.
– На початку придбали у Львові чотири кізочки, – розповідає Олександр Вікторович. – І… закрутилося. Роки праці не минули намарне. Нині вже маємо стадо із 12 голів. Біля них доводиться поратися з 5-ї ранку до 10-ї вечора, але справляємося. Разом зі мною на нашій міні-фермі трудяться ще дві Анни – дружина й дочка. Хоч і нелегко, працюємо із задоволенням.
Пан Олександр із таким захопленням розповідає про своє заняття, що я тепер зовсім по-іншому розумію давній вислів: «Не маєш клопоту – купи собі козу…». Так, турбот йому і членам родини додалося. Але ж і скільки позитиву!
– У кожного з нас є своя улюблена тваринка, – ділиться глава сім’ї. – Вони, своєю чергою, дуже прив’язалися до нас. Ходять буквально по п’ятах за нами. Таке враження, що розуміють геть усе, лишень казати нічого не можуть! До речі: останні дослідження британських учених показали, що кози навіть розумніші за деяких собак. Наші ламанчі ласкаві, контактні, по-своєму – навіть шляхетні у поведінці. Люблять чистоту, розбірливі у харчуванні.
І коли Олександр Вікторович висловлює своє задоволення від теперішнього захоплення, починаю усвідомлювати, наскільки стала у пригоді справа його життя – народна медицина. У догляді за поголів’ям кіз ці знання зовсім не зайві. А коли виникає нагальна потреба, вдається до послуг відомого на Бережанщині фахівця Ярослава Прокопенка.
Звісно, у всі епохи й у багатьох країнах кіз вирощували з різною метою – задля м’яса, вовни, шкур та рогів… Однак найцінніше в цьому контексті – козяче молоко.

І дві сотні унікальних речовин
Найбільш гармонійне молоко. Так видатний учений та лікар середньовіччя Авіценна називав козяче молоко. І це справедливо: у ньому міститься більше 200 унікальних біологічно активних речовин. Тому козяче молоко є надзвичайно корисним для представників двох полюсних вікових груп. По-перше, завдяки високому вмістові бета-казеїну воно подібне до жіночого й може стати чудовим замінником грудного молока в дитячому харчуванні. Містить менше лактози, тому алергологи рекомендують його навіть тим малюкам, яким не можна вживати продуктів на основі коров’ячого молока. По-друге, козяче молоко значно покращує обмін речовин, сповільнює старіння організму, тому показане літнім людям.
Козяче молоко, а також сир, виготовлений з нього, використовують для боротьби зі шлунково-кишковими недугами, туберкульозом, для виведення солей важких металів та очищення організму від наслідків хіміотерапії. Воно допомагає при алергії, діабеті й навіть онкозахворюваннях. Корисне для нормалізації діяльності серцево-судинної системи, поліпшення зору, підвищення гемоглобіну.
– Наші ламанчі дають до 5 літрів на добу смачного і без жодного запаху молока. На цьому наголошуємо особливо – ці кізки надзвичайно чистоплотні, – зазначає Олександр Михайлевський. – На жаль, існує проблема збуту унікального й цінного продукту – собівартість козячого молока набагато вища, аніж коров’ячого. Тому і програє йому конкуренцію: наші співгромадяни не настільки багаті, аби платити майже вдвічі дорожче. Тому й доводиться реалізовувати молоко від наших ламанчів практично за безцінь, – додає Олександр Вікторович. І все ж на оптимізмі завершує розмову: – Однак наші кізки не дають нам сумувати. Їх спокійний та лагідний характер робить догляд за ними справжнім задоволенням.
Кажуть, що коза – це корова бідняків. Та якщо молоко цієї тварини настільки цілюще й допомагає одужанню великої кількості людей, а здоров’я – найбільше багатство на світі, та про яких бідняків може йти мова? Мабуть, нам просто слід навчитися максимально використовувати те, що дається природою, і позитивний результат не забариться.
Ярослав ШУРГОТ,
член Національної спілки журналістів України
м. Бережани

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here