Журналістка Христина Коціра разом з дочкою Ніною стали героями російського телебачення, самі не знаючи про це. Перед тим Христина опублікувала у Фейсбуці пост про те, що її дитина не знає, хто така Алла Пугачова. Через добу на Першому каналі у Росії продемонстрували сюжет про батьків-бандерівців, які забороняють дитині співати пісні Алли Пугачової. Дозволу, чи можна показати відео неповнолітньої дитини, ніхто не питав. Натомість реальність у сюжеті перекопичена на свій лад – там і розіп’яті хлопці є, і дядько, який розповідає, що в Житомирі б’ють за російську мову і висаджують з маршрутки, і ще багато чого сюрреалістичного і незрозумілого адекватній людині, пише ПроТе
– Скажу чесно, я не дивилася те відео, – розповідає Христина Коціра. – Через добу вони матеріал зробили. У Фейсбуці було більше 200 перепостів, тому я не знаю, в кого вони прочитали.
А почалося усе поста з Фейсбуці, який опублікувала Христина Коціра. Йдеться про уроки у київській музичній школі. До слова, Христина родом із Тернопільщини. Із сім’єю проживає у Києві.
« – Мама, а хто така Алла Пугачова?
– А що?
– Викладачка з вокалу сказала, що на наступному уроці будемо її пісню вчити.
– А що ви сьогодні вчили?
– Помидори-огурци (співає)
– Все російською?
– Ну, так, мені здається, вона росіянка, вона ні слова українською не сказала.
Пишу вчительці вокалу: дуже перепрошую, зрозумійте правильно, не могли б ви проводити уроки вокалу з моєю дитиною українською? Я просто не думала, що в державній музичній школі треба про таке просити.
Відповідь: я тоже училась в госучреждениях и нигде украинского не било. ( вчителька молода, 22-25).
Я: тоді ми змушені попросити, щоб нам змінили вчителя.
В: А сольфеджио и музлитература, они же тоже на русском. Давайте я поговорю с руководством….
Дзвінок: я поговорила с руководством, предлагаю так: я буду разговаривать с Ниной на украинском, но все расспевки на русском, поймите – других нет, есть только одна академическая база. Хорошо, Пугачову петь не будем, будем английские песни. Но все управжнения на русском….
Йшов 28 рік незалежності. 5 рік війни з Росією. В державних школах дивувалися проханню проводити заняття українською і переконували, що вправ і пісеньок українською не існує в природі».
Після виходу в ефір на російському телебаченні цього сюжету Христина Коціра поділилася фантазіями щодо столиці Росії.
«Москва, – пише вона на своїй сторінці у Фейсбук. – Наші дні. Дитина приходить в музшколу, викладач говорить схожою, але незрозумілою мовою, вчить співати “Ченчик, ченчик невеличкий, в ченчика, ченчика черевички”… А, наступного разу пообіцяла вивчати Квітку Цісик. Російські ЗМІ в паніці – наших детей в Москве!!!! Утопія, правда ж? А для Києва – норма. І не треба мені розказувати про історичні причини і русифікацію, я й сама в курсі….
Всім, хто турбувався про нашу викладачку, вона ні сном-ні духом, що її долею турбувалися на Первом канале россии. В п’ятницю запитувала, чи не зможе Ніна прийти на 12 замість 11. Для неї відкриттям стало, що я написала заяву про зміну викладача. В школі, де вона працює, не попередили. Всі ті, хто писав, що от через таких ідіотів як ви, себто ми, людина постраждає, можете спати спокійно. Мені не потрібно крові. Лише повага до моєї дитини і мови. І виконання закону. В Києві десятки приватних студій, там можна на китайській, ідиші і російській».
Тим не менше роботу російських колег Христина сприймає без емоцій.
– Я ніяк це не сприймаю, – додає. – Дитина нічого не знає. Нащо воно їй? Мене важко вразити. При бажанні тих 14 хвилин можна розкласти на приклади маніпуляцій та пропаганди, як методичку. Там враховані всі фактори – гості, історії збоку, затравка. І головне – воно працює.
Відео можна подивитися тут.
[youtube https://www.youtube.com/watch?v=_ZxD4Fx-VzU&w=560&h=315]
