Ситуація із фінансами у Кременецькому районі катастрофічна. На освіту до кінця року не вистачає 2.5 млн. грн., на медицину – 7 млн. Це при тому, що не враховане повністю грудневе підвищення заробітної плати. Перспективи по освіті: очевидно, зняття решток доплати «за престижність» та залишення, як навчилися, на рівні 1% (хоча у серпні клялися, що цього не буде). Перспективи по медицині – ніяких. Нове перевиконання районного бюджету у розмірі 2,5 млн. грн. абсолютно не вирішують ситуацію. Варіант: співфінансування медичних закладів зі сторони «об’єднаних територіальних громад» та міста Кременця у відповідності до кількості своїх жителів, які обслуговуються медициною району: Почаїв орієнтовно 800 тис. грн. та Кременець до 2 млн. грн. Цілком очевидно, що міські голови знов почнуть пафосно «плакатися», що за рік головування вони так «нічого і не зробили», а на носі десь вибори, а гроші треба на дороги і тротуари, і взагалі свою медичну субвенцію вони віддали і т.п. Все таки їм треба зрозуміти, що усі ми: район, місто, територіальна громада пливемо в одному човні, і треба змиритися із тим, що гроші підуть на підтримку галузей та людей, допоки центральна влада не візьме на себе реальну відповідальність за реформи, а не скине усе на місцеві органи, чиїми руками бездумно позакриває усе, що можна і не можна. Уже і так, для прикладу, міський голова Кременця, нічого особливого не зробив (мається на увазі матеріального), а із людьми пересварився. І взагалі, нехай визначаться по відношенні до Президента Порошенка, адже усі вони, що О. Ковальчук, що В. Бойко йшли на вибори під осяяними прапорами «Солідарності». Розмови на дану тематику головою РДА С. Сімчуком уже проводилися. Відповідь негативна. Не останній фактор – «диктаторський» стиль, який з перших днів управління взяв Сімчук.




ПЕРСПЕКТИВИ ДАЛЬШІ
Сьогодні, 20 жовтня, Верховна Рада прийняла державний бюджет у першому читанні. Ба ні… Не була б наша політична верхівка представниками «обрізаної» нації, як би не скрутила: «це не проект бюджету, це пропозиції профільного комітету Верховної Ради». Але пройдемося по деяких цифрах, які звучали у виступах депутатів та принципах формування бюджету.
– зведений бюджет обсягом 960 млрд. грн.
– порядку 60 млрд. грн. передбачені на оборону. Аргументи окремих депутатів: а хто знає на що пішли 55 млрд. грн., виділених у 2016 році, яка частка цих коштів дійшла до передової; із суми 60 млрд. лише половина передбачена безпосередньо на забезпечення армії, решта – правоохоронні структури, суміжні із армією (цілком можливо, що «сучі батальйони» – опора теперішньої влади).
– національні наукові установи не профінансовані навіть на міняльному рівні. Висновок: взято курс на збереження України як сировинного придатку, яка не вироблятиме технології, а купляти.
– Витрати на Генеральну прокуратуру збільшено у півтора рази, на апарат (лише апарат) Міністерства внутрішніх справ на один млрд.. грн. (!) – ще один доказ на рахунок формування поліцейської держави.
– 60 млрд. грн. (!) передбачено на субсидії для населення, а це на рівні витрат на обороноздатність держави. Можна було це потрактувати як турботу про своїх громадян, але … Влада має дивитися на перспективу: на енергозбереження планується виділити лише 800 млн. грн.
– 8 млрд. грн. планується виділити фонду регіонального розвитку (проти 3 млрд. на цей поточний рік). Класно. Але всі мовчать, яка сума, виділена із фонду під проекти на даний час висить у повітрі, та повернеться назад у державний бюджет (лише по Тернопільській області на даний час це порядку 60 млн. грн.). Причина – «загралися» у адміністративну реформу, виділяючи кошти об’єднаним громадам лише за сам факт обєднання, а не потребуваності та уміння ними розпорядитися.
– До тепер ніхто із депутатів так і не бачив перспективного кошторису Пенсійного фонду, Верховної Ради та інших установ. Тому із яких розрахунків виходилося – таємниця.
ТРОХИ ПОЗИТИВУ:
– У поточному році розмір дохідної частини місцевих бюджетів зріс на 34 %.
– На професійно-технічну освіту закладено 1,7 млрд. грн., «держава професійну освіту не кине» (Гройсман).
– У 2017 році заробітна плата учителів зросте на 30 %, лікарів на 20 %, соціальні стандарти піднімуться на 10 %. Стоп. Із 2017 року держава залишає за собою лише оплату заробітної плати працівників медичних закладів та педагогічних працівників освіти. Комунальні послуги та оплата праці технічних працівників освітніх закладів передають на місцеві бюджети. Кожному зрозуміло, що незначна кількість місцевих рад спроможуться витягнути освіту у своєму регіоні – на черзі велике закриття, особливо у сільському регіоні: добивають останні осередки життя у селі. Очевидно, що теперішня влада свідомо усувається від виконання усіх соціальних зобов’язань перед народом України, що є прямим порушенням Конституції України. І як заклинання зі сторони влади: «децентралізація».
СПРАВИ НЕДАЛЕКО МИНУЛІ ТА МІСЦЕВІ
Трохи про економію коштів та відношення. По статті «філармонії…» на Програму розвитку культури на 2016 рік у червні 2016 районною радою було виділено 120 тис. грн. І так: майже 89 тис. грн. із даної суми витратили на святкування Дня Конституції та Дня молоді, а саме – 17 тис. грн. за оренду сцени та 69 тис. грн. за організацію концертів гуртів. День незалежності, по наданих відповідях, обійшовся у 19 тис. грн. (з них 10 661 грн. на придбання флагштока, якого тепер хочуть «сплавити» на баланс районної ради). Таким чином, зі 120 тис. грн. практично 110 тис. грн. «проспівали» за два свята. Для прикладу: на проведення районного пісенного конкурсу витратили 2 тис. грн. І хтось буде казати, що на Кременеччині немає коштів? – повідомляє Народна рада




Категорії: Новини

Теги: ,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: