Головна Новини Ліси Монастирищини незаконно вивозять за кордон

Ліси Монастирищини незаконно вивозять за кордон

А захисникам лісу готові переламати хребет та проломити череп

Тривалий час активісти Монастириського району ведуть боротьбу з незаконною та напівзаконною вирубкою місцевих лісів. Зважаючи на те, що роками контролюючі і правоохоронні органи закривали очі на масштаби вирубки лісу, місцеві жителі логічно підозрюють, що за цим промислом стоять впливові люди з різних ешелонів влади. 

Активна боротьба з незаконною вирубкою лісів розпочалася після Революції гідності, тобто протягом останніх кілька років, пише Номер 1

– Довгий час наша боротьба на громадських засадах була безрезультатною, адже всі заяви, куди б ми не зверталися, завершувались звичайними відписками. Зараз у Монастириськах сталися певні зміни, які мають кардинально все виправити. До такого висновку приходжу, спостерігаючи за роботою працівників монастириської поліції, яких віднедавна очолив новий керівник. Почалася чесна і відкрита співпраця громадськості з поліцією, все відбувається згідно із законом, що для нас є дуже приємно, бо раніше ми билися, немов об стіну, – розповіла жителька Монастириськів, триразова чемпіонка СРСР з футболу Ірина Ванат.

Протягом кількох днів через Монастириська постійно курсували великотоннажні транспортні засоби, вщент набиті деревиною.

– Спершу ми не могли визначити, у яких напрямках їздять ці ДАФи і МАНи, адже вони були завантажені як обробленим деревом, дровами, так і різною сировиною. Коли почали розпитувати людей, що й до чого, виявилось, сировину звозили на територію колишнього колгоспу, що на околиці міста, а вже звідти готову продукцію розвозили у різних напрямках. Очевидно, до залізниці, де вантажили у вагони та, за моєю інформацією, вивозили за кордон, адже вона саме підходить під класифікацію «на експорт», – повідомила пані Ірина.

Завантажені автомобілі громадські активісти намагалися контролювати, але не було можливості їх зупинити та перевірити супроводжуючі документи, а зайти на територію складування деревини не дозволяли, бо це, як казали ті, хто там працював, – приватна територія. До певної міри пролити світло вдалося 7 лютого.

– Близько обіду я йшла додому. На ділянці дороги м. Монастириська та «Фільварками» випадково побачила транспортний засіб марки ДАФ, що стояв на узбіччі дороги без водія та на включених мигаючих «стопах», кузов якого був завантажений лісовою продукцією. Викликала поліцію. Незадовго після приїзду працівників правоохоронних органів на місце стоянки автомобіля з’явився водій фури з двома представниками. Коли попрохали водія показати пакет документів (водійське посвідчення в тому числі), один із його представників категорично заборонив вчиняти такі дії, – розповіла пані Ірина.

«Йому байдуже, тому що він… з Гончарівки!»

У присутності поліцейських у бік активістки почали лунати погрози (і це зафіксовано на відео).

– Незнайомий чоловік, який супроводжував водія, обіцяв мені “переламати хребет”, “проломити череп”. І ще лунало багато інших погроз, поєднаних із вульгарщиною та агресією. Цей чоловік наголосив, що йому відомо, де я проживаю та якою дорогою йду додому, тому уникнути покарання від нього мені не вдасться. На численні зауваження поліцейських дана особа не реагувала, зазначаючи, що йому байдуже, бо він… родом із села Гончарівка, – пригадує той день Ірина Ванат.

Як вдалося дізнатись у місцевих мешканців, село Гончарівка на Монастирищині – особливе. Ходить легенда, що під час набігів монголо-татар багато жінок і дівчат цього села ними були зґвалтовані. Потім народжувалися діти неукраїнської зовнішності, з неєвропейським розрізом очей. Саме через це чоловіки з Гончарівки вважають себе якимось особливими і для деяких із них українські закони не писані. Чи має історичне підтвердження ця легенда, нам не відомо, але всі ми маємо жити за законом і дотримуватись Божих заповідей незалежно від того, мешканець ти Монастириськів, Тернополя чи Гончарівки. А ось із цим в осіб, які мали відношення до автомобіля, вщент набитого лісом, були проблеми.

– Після тривалої дискусії поліція все-таки змогла ознайомитися з документами на транспорт і завантажену продукцію. Виявилось, що накладна на перевезення товару містить чіткі порушення, бо число на документі було нечитабельне та затерте, а зовнішній вигляд свідчив про неодноразове попереднє її використання. Цей факт було зафіксовано на фото- та відеоносії як речовий доказ. На запитання, звідки і куди везуть завантажений товар, було зазначено, що зі складу, проте з якого саме, чоловік повідомити відмовився. Що цікаво, двоє осіб, які супроводжували водія, по-різному відповіли на запитання, куди везуть дерево. Один  повідомив, що деревина його, і він везе її до себе додому, інший – що товар їде за межі Монастириськів в інше місто, – розповіла Ірина Ванат.

Жінка, провівши власне розслідування, виявила, що йдеться саме про склад на території колишніх цехів колгоспу. Оскільки ця територія не закріплена за жодним міським підприємством, жінка разом із правоохоронцями та офіційним представником Монастириської міської ради навідалися на місце, звідкіля вивозили деревину.

– Територія складу належить міській раді, податки зі здійснення господарської діяльності на ній, за моєю інформацією, не сплачувались, тому на законних підставах її хотіли оглянути. Люди, які там працювали, дізнавшись про наш візит, сіли в автомобіль і поїхали у невідомому напрямку, закривши вхідну браму на колодку, хоча до того ліс звозили і вдень, і вночі. Однак ми виявилися настирливими і нам вдалося оглянути територію з іншого боку. Всередину теж не потрапили, адже вона була огороджена сіткою, але навіть ззовні були вражені масштабами, де зберігалася ця лісова продукція, – переповіла побачене мешканка Монастириськів.

«За оборудками стоїть організована злочинна банда із впливових людей»

Нині цією справою активно займаються монастириські поліцейські (з цього приводу їм написано чотири заяви), які, щоправда, до з’ясування обставин чомусь не затримали транспортного засобу, завантаженого деревиною.

– У мене був вибір: пройти і «не побачити» автівки з деревом або зробити так, як того вимагала моя совість. Чим це все закінчиться – не знаю, але впевнена, що жалкувати про свій вчинок не буду, тому що мені це все вже дуже і дуже набридло. Красти у людей – це гріх, а коли це робиться під час війни – це важкий потрійний гріх. Зважаючи на масштаби оборудок із деревиною, можу сміливо говорити, що за цим стоїть організована злочинна банда із впливових людей, яка сформувалася не тільки в Монастириському районі. Зараз саме той час: або ми – їх, або вони – нас. Дякую всім, хто зі мною, це тільки початок! – заявляє Ірина Ванат.

Активні жителі Монастириськів сподіваються, що новій поліції спільно з депутатським складом міської ради і небайдужими громадянами району, які теж почали повідомляти про незаконні вирубки лісів у їхніх селах, таки вдасться вивести людей, які займаються незаконним промислом деревини, на чисту воду, незалежно від їхньої партійної приналежності та займаних посад. А що влада має відношення до корупційних схем, пов’язаних із монастириським лісом, у місцевого населення сумнівів немає. Всі ниточки ведуть через Монастириське комунальне лісогосподарське підприємство, у власності якого перебувають ліси колишніх колгоспів району, нагору – до районної верхівки. Але це вже тема іншого журналістського розслідування…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here