12-річний тернополянин Роман Кулак помер 27 червня 2017 року. Йому не змогли вчасно діагностувати у Жидачівській районній лікарні скрут прямої кишки. Завдяки активній позиції батька хлопчика, трагічний випадок набув чималого розголосу. Зараз він під особистим контролем Президента України, заступника Генпрокурора, народних депутатів, журналістів.
В першу чергу голова комісії наголосив на тому, що причиною смерті міг бути як заворот кишок, так і утворення тромбу у судинах кишківника. Також він повідомив, що така хвороба, особливо у дітей, зараз трапляється вкрай рідко – в однієї людини з 25 тисяч. І перебіг захворювання може бути дуже нестандартним, але все ж, проаналізувавши медичні дані, хворобу можна було чітко діагностувати, пише ЗІК.
Помилки лікарів Жидачівської районної лікарні почалися від приїзду швидкої допомоги, коли були схильні вважати причиною недуги тепловий удар або отруєння.
Ряд порушень було виявлено і під час первинного огляду дитини у приймальному відділенні: не було зроблено усіх необхідних обстежень та не залучено потрібних фахівців. Так, хірург оглянув лише через декілька годин і то лише поверхнево, а педіатра взагалі не було залучено. Виходячи з цього й було поставлено неправильний діагноз – спочатку схилялись до теплового удару, а згодом – до отруєння. І, у результаті, хлопчика скерували на лікування у інфекційне відділення з відповідним набором медикаментів, які не лише не покращували стан дитини, а у деяких моментах погіршували його.
Щодо обстежень. УЗД черевної порожнини зробили лише через декілька годин після огляду хірурга, а результати обстеження не спонукали лікарів до швидких і активних дій. А лапароскопію не зробили, бо не вважали за потрібне. Про рентген та томографію взагалі не йшлося, адже для цього треба було скеровувати у ОХМАТДИТ.
Про те, що силами районної лікарні не вдасться щось зробити, і те, що у дитини, імовірно, скрут кишок, здогадались лише через 11 годин, коли дорогоцінний час було втрачено. Адже відмирання клітин кишківника при повному перекритті доступу крові наступає через 1,5-3 години.
Та й у цьому випадку до транспортування в ОХМАТДИТ поставилися халатно. Не викликали реанімобіля і не скоординували роботу з хірургами у Львові. А супроводжувала хворого у машині навіть не фаховий хірург чи педіатр, а звичайний фельдшер.
Лікарі ОХМАТДИТу, прийнявши дитину, відразу встановили правильний діагноз і терміново розпочали операцію. Спочатку була видалена лише частина кишківника, бо була надія на те, що решта почне працювати, але вона не справдилась і через три години зробили наступну, коли було видалену весь кишківник.
Але врятувати хлопчика не вдалося, адже почалась інтоксикації, серцева та ниркова недостатність, інші незворотні, не сумісні з життям процеси.
Батьки хлопчика та їх адвокат відзначили, що до медиків ОХМАТДИТу не мають жодних претензій – їхні дії чітко відповідали медичному протоколу. Усі питання до фахівців з Жидачева: чому не зібрано анамнез? Чому не скликався консиліум лікарів, який необхідний у таких складних випадках, а всі медики діяли на власний розсуд? Чому до огляду не залучено педіатра, а за його відсутності не скеровано хворого до фахівця у Львові? Чому не було проведено навіть можливих у Жидачеві апаратних обстежень, а огляд хірурга, мало того, що був запізнілим, так ще й лише оглядовим? Чому історію хвороби вдалося забрати лише на 10 день від дня смерті, і то з чисельними ознаками виправлень та дописувань?
Усі зауваження батьків та їхніх адвокатів були враховані комісією. Також експерти надіслали запит у поліклініку за місцем реєстрації Ромчика Кулака з метою отримати амбулаторну карту, яка має дати відповідь на запитання про відсутність хвороб, які могли б вплинути на швидкий розвиток смертельної недуги.
