Головна Новини Кременчанка заробила 12 тисяч доларів за три місяці і відкрила успішний бізнес...

Кременчанка заробила 12 тисяч доларів за три місяці і відкрила успішний бізнес у Польщі (Фото)

Їй ще немає 30, але вона вже побудувала успішний бізнес у Польщі, має у підпорядкуванні 55 працівників, офіс у центрі Варшави, філії в Італії та на Мальті і об’їхала півсвіту. Власниця мережі шкіл іноземних мов «SayHello School», віце-президент фундації «Академії позитивних жінок» кременчанка Надія Грушицька вщент зруйнувала стереотип про те, що українці закордоном можуть працювати переважно фізично. Вона довела, аби збудувати успішну кар’єру не потрібні заможні чи впливові батьки, від них потрібна лише підтримка та віра у тебе. В ексклюзивному інтерв’ю «Терену» Надія поділилася секретами свого успіху.

Після закінчення школи та КОГПА ім. Тараса Шевченка, у 2011 році Надія вступила на навчання до приватного університету у Варшаві та отримала диплом магістра за спеціальністю менеджмент міжнародного туризму і готельного бізнесу. Залишатися в Польщі не збиралася, проте на першому курсі університету їй запропонували роботу перекладачем в консалтинговій фірмі. Пропрацювавши деякий час, дівчина зрозуміла, що робота в корпорації не для неї і стала викладачем англійської мови в приватній школи. Згодом уже відкрила свою школу. Сьогодні «SayHello School» має відділення по усій Польщі, на Мальті та в Італії. У планах відкриття у Великобританії та Індії.

Надія також веде власний «YouTube» канал, де дає корисні рекомендації не лише з іноземних мов, а й допомагає адаптуватися студентам, котрі приїхали у Польщу на навчання.

– На запрошення «Prime Leader School» ти читала лекцію на тему «Бізнес по-європейськи». Наскільки це актуально для Кременця і взагалі для України, адже специфіка ведення бізнесу у нас і за кордоном суттєво відрізняється?

– Насправді, є багато схожого. Більше відрізняється система оподаткування.

– Чи був би такий бізнес успішний в Україні?

– Це залежить від багатьох факторів. Наприклад зараз ми хочемо відкрити філію у Львові, але не можемо підібрати працівників. Люди, коли чують, що це польська фірма, мають великі очікування, вони відразу хочуть зарплату 20-25 тис грн.

– Як би у Тебе попросили три поради з бізнесу, що рекомендувала б?

– Перш за все потрібен стартовий капітал. Друге – не боятися. І третє – перед тим, як починати справу, з’ясуйте чи є у вас потенційний клієнт на вашу продукцію чи послугу. Де б я не проводила тренінг, завжди кажу своїм слухачам – задайте собі три питання «Що? Чому? Як?». Якщо це бізнес за кордоном, ви повинні знати мову, інакше збанкрутуєте, будуть заробляти ваші юристи і бухгалтери, а ви – ні.

– Де Ти взяла свій перший капітал для реалізації власного бізнес-проекту?

– Свій перший капітал я заробила у США, коли поїхала туди за студентською програмою «Work and travel». За три місяці я повернулася з такою сумою грошей, що тато запитав – чи я не пограбувала банк. Мені було 19 і у мене було 12 тис доларів. Я працювала офіціантом у піцерії вдень, а ввечері – у рибному ресторані. У мене бували зміни, коли чайових лишали по 300 доларів. Так я пропрацювала 100 днів без єдиного вихідного, але знала для чого це роблю – я планувала привезти гроші. Тато підказав мені не витрачати ці кошти, я так і вчинила. Коли я інвестувала їх у свою справу у Польщі, то не боялася. Зрештою, я витратила на їх заробіток три місяці, навіть якби втратила, то розглядала б це як пригоду.

– Як виглядає Твій робочий день і як Ти відпочиваєш?

– Я встаю о 6.30 і уже в 7.30 в офісі. Мій робочий день закінчується о 22.00, на тиждень маю лише один вихідний. Відпустка – це взагалі складне питання. Вона, як правило, поєднується з перебуванням на Мальті. Там, поміж роботою, стараюся впіймати можливість для відпочинку. Єдиний час, коли можу взяти відпустку – це на католицькі Різдвяні свята.

– Зазвичай Твої тренінги платні. Чому для кременчан Ти вирішила прочитати лекцію безкоштовно?

– Якби ви побачили мене 10 років тому, то не впізнали б. Я була невпевненою в собі, не дуже красивою дівчиною. Окрім батьків, не було кому сказати мені – Надя, ти можеш. У школі нас переконували в тому, що все вдасться у перспективніших учнів з багатих родин. Я хочу довести людям, що для кожної людини є свій успіх і є шлях до нього, просто його треба побачити.

У вільний час, якого у Надії дуже мало, вона вчиться пілотувати невеликий літачок, а ще бере участь в гонках. І хоча у костюмі та шоломі з її азартом та завзятістю часто сприймають за чоловіка, вона, як кожна жінка мріє про власну родину та дітей. Сьогодні її серце вільне. Та на все свій час, переконана Надія. А життя, тим часом уміє підносити великі сюрпризи навіть тим, хто все ретельно планує.

Фото автора та з архіву Надії Грушицької

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here