Для кількох кременецьких підлітків Різдвяні свята могли закінчитися, у кращому випадку, на лікарняних ліжках. На щастя, діти відбулися добрячим переляком. Та ледве не стали жертвами бродячих собак, які напали на них у перший день Різдва на вулиці Корнії. Жінка, яка проходила повз, допомогла відбитися від оскаженілої зграї. Цього разу обійшлося, а що далі?
– Ми з друзями ходили колядувати по вулиці Корнії, – розповіла кременчанка Оленка «Реально». – Йшли до кільця на вул. Вишнівецька, за Жолобівським поворотом була перукарня. Ми пішли до будинку, який знаходився поряд. Коли поколядували, вийшли з хати і пішли на дорогу, на нас почала гарчати невеличка на зріст собака. Спочатку ми не дуже панікували, а продовжували помаленьку іти. Вона почала вести себе ще агресивніше. Ми зайшли на двір перукарні і заховалися у тіні коло забору. Потім побачили, що собак уже четверо. Ми сиділи тихенько, думали вони підуть подалі від нас і ми вирушимо додому. Та наші надії були марними. Собаки крутилися коло перукарні бігали по різних дворах. Згодом ми почули голос жінки, яка розганяла собак. Я попросила у неї про допомогу. Вона заховала нас у себе за спиною і вела нас додому. Вона провела нас до Жолобівського повороту. Ми подякували їй і пішли додому. На жаль, від переляку ми забули запитати її ім’я. Але ця жінка урятувала нас.
Згодом дівчина через групу «Типовий Кременець» у соцмережі подякувала невідомій кременчанці за допомогу… Та не на кожній вулиці і не щовечора трапиться такий ангел-охоронець. А напад голодних безпритульних собак може обернутися трагедією, а надто, коли потенційні жертви – діти.
Про те, що Кременець кишить безпритульними собаками знають і у міській раді. Та вплинути на ситуацію, кажуть майже неможливо.
– Знаю про проблему із собаками, вона складна і потребує вирішення, – пояснює міський голова Кременця Олексій Ковальчук. – Оптимальний варіант, який влаштував би і мешканців міста, і представників різних громадських організацій із захисту тварин – це, звісно, будівництво притулку для тварин, звідки їх могли б забирати до дому люди. Проте, це колосальні кошти. Єдине, що на сьогодні дозволяє законодавець – це вивіз за межі міста і відстріл цих тварин. А це спосіб геть не гуманний, і багатьох не влаштує. Цією проблемою ми цікавимося уже не один рік, і вона існує чи не у кожному місті та селі. Вирішувати її швидше потрібно на рівні держави.
Погоджується із цим в. о. начальника управління Держпродспоживслужби у Кременецькому районі, лікар-ветеринар за фахом Андрій Заєць.
– Проблема із безпритульними собаками у нашому районі ускладнюється ще й тим, що Кременеччина є неблагополучною у ситуації зі сказом, – наголошує фахівець-ветеринар. – Наразі такий невтішний статус закріплений за районом. Навіть законодавство із захисту тварин регламентує у разі їх загрози життю і здоров’ю людей, дозвіл на відстріл цих тварин. Відстріл у межах населеного пункту заборонений. Відловити собак і вивезти за місто – проблемно. Тож для того, аби захистити мешканців, комунальне підприємство, у даному випадку Кременецької міської ради, мало б придбати пневматичну рушницю, яка зможе стріляти шприцами із транквілізаторами, з дозою, що змогла б усипити тварину. На сьогодні це єдиний доступний спосіб. Але наголошую – до моменту, поки Кременець має статус неблагополучного по сказу.
Організація такого процесу, певна річ, є досить затратною, до того ж, очевидно, потребує певних дозволів, а тому й часу. Ще один варіант боротьби із саженною загрозою, який пропонують ветеринари – це залучення до знешкодження тварин спеціальної бригади, яка зараз працює у Тернополі.
Як розповів «Реально» Андрій Заєць, наразі в районі проводять профілактичні заходи із протидії сказу. Незабаром проведуть діагностичний відстріл в околицях міста. Якщо за його фактом ветеринари не виявлять збудника сказу, карантинні обмеження будуть зняті. У такому разі – про жодний відстріл собак транквілізаторами не може бути й мови.
– Щодо отруєння собак – воно заборонене у будь-якому випадку, – наголошує ветлікар.
У висновку виходить, що рятуватися кременчани від нападів собак повинні самотужки, бо труїти та відстрілювати тварин це не гуманно. Що робити, коли на вас нападають люті, голодні тварини рекомендує фахівець:
– Під час сильних холодів собаки збиваються у зграї, у морози вони стають лютими і агресивними. Коли натрапляєте на них, перш за все не варто демонструвати будь-які емоції, як би складно це не було, – радить Андрій Заєць. – Коли тварини відчують ваш страх, ви лише ускладните ситуацію. Також не треба робити різких рухів, разом із тим – не випускати тварину із поля зору. Потрібно прикрити відкриті ділянки тіла. Звичайно, коли нападу уникнути неможливо, треба спробувати десь заховатися. Словом, єдиної концепції оборони немає – усі способи добрі. Та не варто пробувати відбиватися, бо один собака може злякатися, а інший – лише ще більше роздратується. До того ж, коли ви одні, а собак декілька, то боротися з ними марно.
Як і, зрештою, марно відстрілювати безпритульних тварин. Бо кожної п’ятниці на великий базар безсердечні господарі привозять нову зграйку майбутніх нападників, які за великим рахунком теж не винні у тому, що виявилися непотрібними. Більшість бродячих собак опиняються на вулиці не з власної волі. Тож відповідальність за нещасні випадки на зразок того, що трапився у Різдвяний вечір на Київщині, несуть більше люди, ніж тварини. Бо четверо вівчарок, які загризли атовця Володимира Томіліна, були голодними і без належно нагляду господаря. Тому й втекли з вольєру і накинулися на людину. До речі, Володимир, як і невідома нам кременчанка (котра врятувала від безпритульних тварин дітей на вул. Корнії), просто кинувся допомагати жінці, на яку напали собаки, та сам врятуватися від них уже не зміг.
Олена ІЛИНИЧ

Категорії: Новини

Теги: ,

Loading...

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d такие блоггеры, как: