Головна Новини Документи проводу ОУН понад 60 років зберігалися в бідоні з-під молока

Документи проводу ОУН понад 60 років зберігалися в бідоні з-під молока

616919_1_w_570Архів, про існування якого історики не знали, знайшли випадково 17 березня у лісових масивах Козівського району Тернопільської області. Наступного дня передали до Архіву Центру досліджень визвольного руху. “Найімовірніше, архів був закопаний пізно восени 1949 року. По-перше, не виявлено жодного документа, який би датувався більш пізнім періодом, а, по-друге, найпізніший номер газети “Радянська Україна”, в яку було загорнуто документи від 14 жовтня 1949 року”, – зазначив керівник Архіву ЦДВР Андрій Усач.

Архів знаходився у молочному оцинкованому бідоні на 15 літрів. Більшість своїх архівів повстанці закопували саме у такій посудині. Тому радянська влада вела особливий облік цієї молочної тари. Усі документи повстанські архіваріуси згрупували у 14 пакетів. Розмір кожного – приблизно 15х20 см, висота коливається в межах 5-8 см. Частина матеріалів має незначне пошкодження, залишки болота і навіть гілля і листя дерев. “Ймовірно, – вважає історик Руслан Забілий, – це свідчить про те, що повстанці поспіхом рятували документи під час облави чекістів, а потім доводили їх до ладу”.

Унікальну знахідку становлять 951 документ за 1943-1949 роки. “Абсолютну більшість документів складають матеріали референтури Служби безпеки Козівського районного проводу ОУН на Бережанщині. Діловодство там велося особливо ретельно, оскільки на цій території часто перебував сам шеф СБ Микола Арсенич”, – зазначив Руслан Забілий. На багатьох з документів стоять шифри “строго довірочно”, “для службового користування”. Бо ж значна частина матеріалів – внутрішня документація Служби безпеки ОУН: накази, звіти, картотеки агентів, списки ліквідованих осіб, протоколи допитів.

Особливу цінність мають 113 некрологів, які дозволяють встановити імена учасників збройного підпілля ОУН, особливості їхньої діяльності та обставини загибелі. Серед інших – пропагандистські і вишкільні матеріали, фінансова документація, оперативні та інформаційні звіти.

Цікавою знахідкою є трофейні матеріали, старанно складені повстанським архіваріусом в окремий пакет. Серед них – посвідчення, акти Бережанського Районного відділення МДБ, списки співробітників НКВС, пусті бланки, донесення агентури, графік вартування в групі винищувального батальйону НКВС, червоноармійські книжки, фото, записник співробітника НКВС, списки арештованих у 1939-1944 роках.

“Однією з загадок цього архіву є карта. Відомо, що повстанці використовували топографічні карти. Дана знахідка не відноситься до цього виду карт і дає більше питань аніж відповідей. На ній є кольорові позначення невстановленого значення. Сподіваємося, що подальше вивчення цієї карти і перехресне співставлення з іншими джерелами дасть відповіді на багато питань”, – зазначив Руслан Забілий.

Зараз архів проходить реставрацію у відповідній майстерні ЦДВР і Національно-меморіального музею “Тюрма на Лонцького”. Невдовзі, після оцифрування і архівного опису стане доступним на сайті Електронного архіву визвольного руху.

Віднайдена архівна знахідка буде зберігатися в Архіві Центру досліджень визвольного руху разом з матеріалами референтури СБ Бережанського надрайонного проводу ОУН, знайденими торік. “Козівський район входив до складу Бережанського надрайону ОУН. Тому документи з цих двох архівів показують локальний зріз діяльності спецслужби українських націоналістів і є унікальним за інформативністю матеріалом для дослідників”, – зазначив Андрій Усач.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here