Головна Новини Дитячі майданчики і пісочниці які стали “собачим талетом” завдали клопоту 11 сім’ям...

Дитячі майданчики і пісочниці які стали “собачим талетом” завдали клопоту 11 сім’ям з Тернопільщини

У І півріччі 2016 року у Тернопільській області вже виявлено 11 випадків токсокарозу, при тому, що зазвичай, фіксували поодинокі випадки (від 2 до 5 щорічно).
Джерелом інвазії для людей є собаки, які виділяють яйця токсокар з фекаліями. В США 20% дорослих собак і 95% цуценят уражено цими гельмінтами, а яйця токсокар виявляються в 10 – 30% проб ґрунту. Для м. Києва ураженість дорослих собак складає 21,9%, цуценят – 87,4%, кішок – 9,5%. Це при тому, що у цивілізованих країнах господарі домашніх тварин забирають фекалії своїх улюбленців. Задумайтесь, що відбувається у нас, де собаки безконтрольно справляють свою потребу! Навіть дитячі майданчики, пісочниці стають собачим туалетом і джерелом небезпеки.
Для людини основними передумовами передачі збудника токсокарозу є забрудненість грунту яйцями токсокар і контакт з нею. Іншими факторами передачі можуть бути: шерсть тварин, забруднені продукти харчування, забруднена вода, брудні руки.
Сезон зараження людини продовжується протягом всього року, проте максимальне число заражень припадає на літньо – осінній період, коли кількість яєць в грунті і контакт з нею максимальний, а температура і вологість грунту сприятливі для їх розвитку. Самка токсокар за добу відкладає більше 200 тис. яєць. В 1 г фекалій собак може бути до 15 тис. яєць. Живе доросла токсокара в кишківнику півроку. Яйця токсокар мають товсту і дуже міцну оболонку, вони стійкі до впливу зовнішнього середовища та зберігаються у грунті багато місяців і навіть декілька років.
Групи ризику відносно зараження токсокарозом:
• діти 3-5 років, які контактують з грунтом, піском;
• ветеринари і працівники притулків для собак;
• продавці овочевих магазинів;
• власники присадибних ділянок, городів;
• особи, які займаються полюванням із собаками.
Попадання личинок токсокар в організм людини — це «помилка адресою», для паразита це загибель. Інвазовані токсокарами люди не є джерелом зараження, так як людина для цього паразита— невластивий господар, і збудники в організмі людини не досягають статевозрілого стану. Личинки паразита тривалий час (місяці, роки) можуть мігрувати по органах і тканинах. Іноді вони тимчасово осідають у печінці або легенях, а також в інших органах і якби завмирають. Час від часу, коли організм ослаблений (після хвороби, стресу), личинки виходять з тканин і відновлюють міграцію. Це супроводжується загостренням хвороби.
Для токсокарозу характерний тяжкий, тривалий і рецидивуючий перебіг (від декількох месяців до декількох років), що пов’язано з періодичним відновленням міграції личинок токсокар. Хвороба супроводжується такими явищами алергійного характеру, як кашель, чхання, задишка, висипання на тілі, надалі виникає лихоманка, збільшується печінка; попадання токсокари до ока може привести до сліпоти.
Розпізнати хворобу важко. Це пов’язано з тим, що личинки локалізуються в мозку, очах, серці людини, де їх важко виявити. Тому діагностика токсокарозу ґрунтується на даних опитування хворих про наявність в помешканнях собак і котів, а також на характерних проявах хвороби. Точніше діагностування токсокарозу можливе при застосуванні імунологічних методів.
Діагноз токсокарозу виставляє лікуючий лікар (а не лабораторія), який оцінює всі клінічні прояви, проводить диференційний діагноз. Є спеціальна таблиця діагностичної цінності клінічних симптомів і лабораторних показників при токсокарозі. Діагноз токсокарозу рахується обґрунтованим при поєднанні симптомів і показників, які перевищують 12 балів з 39,5 по шкалі Glickman L., Schantz P.
Як же вберегтися від зараження токсокарами?
Маючи на увазі, що на токсокароз найчастіше хворіють коти, собаки, треба, насамперед, ретельно виконувати загальні гігієнічні вимоги щодо догляду за тваринами, дотримання особистої гігієни, особливо дітьми.
Взявши в дім тварину, необхідно перевірити її на наявність гельмінтів у ветеринарній клініці. У подальшому котів і собак потрібно регулярно, хоча б один раз на рік, обстежувати і при потребі своєчасно лікувати.
Собак належить виводити на прогулянку в спеціально відведені місця, де не граються діти. Треба уникати контакту домашніх тварин зі своїми бездоглядними «співродичами», від яких вони часто заражаються токсокарами та іншими небезпечними для людини захворюваннями. Необхідний захист ігрових дитячих майданчиків, парків, скверів від доступу тварин; використання природних факторів санації грунту (відкриті сонячні промені).
Наступний спосіб боротьби з токсокарозом – недопущення попадання яєць токсокар в організм людини із забрудненої землі та інших заражених ними предметів.
Зелень, овочі і фрукти, які вживаються сирими, необхідно добре мити в проточній воді, а потім занурювати на 3-5 секунд в окріп. Слід обов’язково привчати дітей з раннього віку мити руки перед їдою, після відвідування туалету та контактування з собакою чи котом.