Мар’ян Вархолік – тернопільський митець, котрий із сірників виготовляє різноманітні скульптури, портрети відомих діячів, стадіони, музичні інструменти, тощо.
Однак молодий чоловік разом із дружиною уже кілька років мешкає у Канаді. Туди чоловік поїхав, як і всі українці, у пошуках кращого заробітку.
Попри роботу, Мар’ян не залишає своє улюблене хобі і продовжує виготовляти із сірників різноманітні шедеври. Більше того, завдяки нашій діаспорі і тернополянина в Торонто було уже кілька виставок та майстер-класів.
Нещодавно Мар’ян повідомив, що почав виготовляти народні обереги – Дерево Житя і розповів про його символіку.
“Дерево роду – зображувалося на весільному рушнику. Воно було найцікавішим і найнепримітнішим елементом на всьому рушнику. Зростає воно з горщика, модифікації різні, має два вузла перший – батьківський, другий – дочірній. Перші гілки – під центральним (батьківським) вузлом – дідусі та бабусі, нареченого або нареченої (залежить від сторони рушники), гілки вниз – померли, вгору – живі, справа – батьки матері, зліва – батьки батька. Верхні гілки – бабусі, нижні – дідусі. На центральному вузлі – точками – тітки й дядьки нареченого (відповідно з боку батьків), причому якщо з нижньої сторони – старші батька (матері), з верхньої – молодші. Для жінок – вишивається трикутник, для чоловіків – квадрат (4 хрестика). Другий рівень – батьки. Аналогічно, справа – мати, зліва – батько. Гілки в верх – живі, вниз – померли. Взагалі гілка, по логіці, повинна бути одна, але вишивають чомусь дві (напевно, для симетрії). Верхній (дочірній вузол) – на ньому точками брати і сестри нареченої (нареченого). Зверху – старші, знизу – молодші. Справа – сестри (материнська сторона), зліва – брати (батьківська сторона). На верхньому вузлі у нареченої вишивають петельку, у нареченого – дві зайві клітинки.”
