Нерідко захоплення з дитячих літ супроводжують нас упродовж життя. А інколи вони переростають у професійну справу та спосіб заробітку. Так трапилося і з голубівником Сергієм Кучером із с. Карашинці Гусятинського району. Любов до цих пернатих птахів зародилася ще в дитинстві, адже його сім’я шанувала голубів завжди. А тепер, маючи власний досвід, спілкування з іншими голубівниками та, перечитавши масу літератури, Сергій Романович про голубів знає майже все і займається ними професійно.
Спеціально для улюбленої справи наш співрозмовник у с. Кривче Борщівського району придбав земельну ділянку і збудував на ній двоповерхову голуб’ятню, у якій вирощує спортивних поштових голубів. Місцина, в якій Сергій Кучер започаткував свою справу, затишна і приваблива. Вона розташована поблизу популярних для туристів печер, тому нерідко цікаві відвідувачі заходять на його обійстя помилуватися цими красивими створіннями.
Їхні високоінтелектуальні здібності доведені давно, а Сергій Романович знає про це з особистих спостережень.
– Лише голуби, – каже він, – можуть орієнтуватися у просторі і бути відповідальними та вірними. Окрім того, вони надзвичайно витончені і красиві. Спостерігаючи за ними і, прислухаючись до воркотіння цих птахів, на душі стає легко і спокійно.
Ще голуби часто нагадують чоловікові про дитячі роки. Тоді він міг довго «спілкуватися» з ними і розповідати про власні мрії. Як тепер це робить його п’ятирічний син В’ячеслав. Він, як і батько колись, любить гладити голубів та годувати їх.
Сам же Сергій Кучер займатися голубами почав до служби армії. Тоді він підтримував стосунки з багатьма голубівниками і дізнавався про пернатих багато нового й цікавого, тому щоразу птахів у його голуб’ятні ставало дедалі більше. Був період, коли тримав понад шістдесят птахів. Пізніше їх кількість зменшив, бо професійно займався різьбою і мав свою майстерню. Часу для пернатих друзів залишалося обмаль, проте все одно їх тримав для душі.
Новим поштовхом у голубівництві для Сергія Кучера стала його колекція з більш як 200 фотоматеріалів на тему «Історія поштових голубів», з якою брав участь у Всеукраїнській виставці поштових голубів у Львові. Там його експозиція отримала позитивні відгуки, а сам господар відчув підтримку.
Нещодавно, після участі у фестивалі на Чортківській офензиві, наш співрозмовник отримав цікаві пропозиції. Співпрацею з ним зацікавилися музеї і замки. Уже зараз експозиція про голубів, створена Сергієм Кучером, розміщена у Меджибізькому замку на Хмельниччині. Також він веде перемовини з представниками багатьох інших замків про встановлення у них експозицій та міні-голуб’ятень.
Сергій Романович каже, що кожен птах має власні звички і навіть капризи. Проте, якщо голубові стати приятелем, якому він довірятиме, птах буде відданим. А тим, хто хоче зайнятися дресируванням голубів, чоловік радить запастися терпінням, адже голуби тонко відчувають внутрішній стан господаря.
Не менш затратним є професійне голубівництво і з фінансового боку. Крім того, що птахи чимало коштують, їх ще й треба добре годувати. Для своїх «спортсменів» Сергій Кучер корм як купує, так і робить самотужки. У їжі має бути багато вітамінів та мінералів. А для підвищення імунітету пан Сергій додає до води мед та лимон. Крім зернових, воркуни споживають багато зеленини. Загалом у харчуванні голубів є свої нюанси і раціон птахів залежить від періоду. Скажімо, перед змаганнями вони споживають одну їжу, а після – іншу.
– Важливо, – каже співрозмовник, – пильнувати, щоб птахи сильно не погладшали. Якщо вони не зможуть стрімко літати, то вже не будуть спортивними.
У ході розмови розумію, що виростити голуба-чемпіона доволі непросто. А спостерігаючи за запалом Сергія Кучера, вкотре пересвідчуюся, що найважливіше у голубівництві, як і у будь-якій справі, любити її, як любить пан Сергій. Цим самим віддячують голуби своєму господареві і приносять йому задоволення від «спілкування».
Любов ТИМЧУК
