Ті, хто часто використовує газ для приготування їжі, а це в основному жінки, помітили, що останнім часом на Тернопільщині він, як кажуть, не горить, а «тліє». Щоб нагріти каструлю води, потрібно мати терпіння, аби дочекатися.
«Напевно, буду худобі варити на вогнищі, як сотню років тому робили діди, — каже Галина Степанівна. — Живу ж у селі. Свиням треба картоплі баняк щодня, корові води розігріти в мороз, курям запарити… На наші свині, кажуть сусіди, держава не розраховує — газу всім не вистачить. Нехай. А щодо дітей? Варю обід стільки часу, що вже й пообідати й повечеряти можна. Перебільшую звичайно, але річ у тім, що платимо за газ дуже багато, а він світить, а не гріє», пише Вільне життя
І це недалеко від правди. Щоб зрозуміти, чому так відбувається, зверталася до газовиків, підприємців, експертів. І ось що з’ясувала. Нашій Галині Степанівні порадили перевірити, чи справне в її будинку газове обладнання, чи, бува, не забиті труби і т. ін. Щодо калорійності газу, то спеціалісти визнають, що й вони як споживачі помічають: горить яскраво, а гріє не так. Дуже занепокоєні підприємці, бо в них витрати збільшилися. До прикладу, в тих, хто сушить вироби, насіння, ягоди. Кажуть, що на ту саму кількість, що колись сушили, тепер газу йде значно більше.
Та одна справа обмінюватися враженнями й спостереженнями, а інша — добитися, щоб газ у трубі був калорійним і грів каструлі, сушив продукцію швидше. Адже лічильник газу не показує його якість, а крутить, як скажений…
Поки намагалася знайти в Тернополі ті двері, в які можна було б постукати, щоб з’ясувати, чому газ «не такий», зрозуміла, що на рівні області це робити — пуста справа, бо ж ані лабораторій, ані можливостей вплинути на якість газу в нас немає. Тож довелося шукати правду в головній організації, що відповідає за якість голубого палива — в компанії «Укртрансгаз». Як пояснили там, приймаючи газ до магістральних трубопроводів, щоб постачати населенню і промисловості, вони обов’язково перевіряють його якість. При цьому наголосили, що ПАТ «Укртрансгаз» лише транспортує природний газ, який поставляється до магістральних газопроводів, і не має технічної можливості погіршувати або змінювати його якість.
За словами начальника управління газвимірювань та метрологій ПАТ «Укртрансгаз» Миколи Болховитіна, вимоги до якості газу встановлює виробник або споживач, вони регулюються державними стандартами.
— Враховуючи те, що ПАТ «Укртрансгаз» зобов’язаний виконувати міждержавні контракти, і те, що ми транспортуємо газ як для європейських споживачів, так і для українців, у нас немає окремо газових трубопроводів для Європи, окремо для України. Тому ми зібрали всі вимоги до якості природного газу, які на сьогодні існують, і чітко їх прописали в кодексі газотранспортної системи, — сказав Болховитін.
Червоний колір полум’я свідчить не про те, що газ низькоякісний, а про те, що він не повністю згорів, пояснив він, тож потрібно провітрювати приміщення, аби було більше кисню, почистити газові прилади. Впливає на згоряння і тиск газу. Якщо він низький, то й газ горітиме дуже «в’яло». Особливо «ліниво» горітиме газ узимку.
Болховитін порадив учасно технічно обслуговувати котел — раз на рік, газову плиту — раз на три роки. Плюс не палити газ у закритому приміщенні — забезпечити доступ повітря, а ще – перевірити тиск у мережах. Чиновник назвав низку організацій, до яких запропонував звернутися, якщо не влаштовує якість газу: НКРЕКП, Держспоживінспекції та департаменту технічного регулювання в Міністерстві економічного розвитку й торгівлі. Чи будете звертатися? До того ж, не сумніваюся, що вам нададуть усі необхідні документи, де буде все в порядку щодо якості газу. Адже, як сказав Болховитін, контроль якості природного газу, зокрема й визначення його компонентного складу й теплоти згоряння, який передається до газорозподільних мереж, проводять 65 хіміко-аналітичних лабораторій «Укртрансгазу». Всі вони атестовані. Відомості про якість газу, аналіз якого проводять раз на місяць, є на сайті ПАТ «Тернопільгаз». Там указано, що в грудні 2017 року (за січень показників поки немає) на Тернопільщині газ, що постачали три магістральні газопроводи — УМГ «Черкаситрансгаз», УМГ «Львівтрансгаз», УМГ «Прикарпаттрансгаз», відповідає вимогам держстандарту.
На сайті компанії навіть повідомили, що до країн Європи поставляється природний газ такої ж якості, що і для українських споживачів.
Як перевірити? Можна звернутися до відповідних територіальних органів департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку для проведення позачергової перевірки якості природного газу, бо на Тернопіллі, як зазначала вище, лабораторій, які б робили такі аналізи, немає. Отже, газ поїде щонайшвидше в Київ. Якщо він виявиться низькоякісним, заплатять газовики, якщо ж аналізи будуть у нормі, заплатите в межах 10 тис. грн із власної кишені. Не чула, щоб хтось із пересічних споживачів проводив такі експерименти. Тож і виходить, що варимо кожен свій борщ довго й практично не маємо реальних можливостей вплинути на якість газу. Закрадається думка, що нас обкрадають принаймні двічі: коли продають невиправдано дорогий газ і коли низькоякісний подають по трубах і ми його спалюємо більше. Адже газ для використання, як бензин для автомобіля: доброякісне пальне — проїдеш більше кілометрів, високоякісний газ — звариш швидше обід, тож витратиш менше грошей.
Очевидно, що доки платитимемо не за якість газу, а за кількість, яку спалюємо, будемо підраховувати тисячі в платіжках. Потрібно вимагати переходу на купівлю газу не в об’ємі, а за енергією, калорійністю. Може, тоді газ у конфорках і світитиме, і грітиме.
Валентина БАЦА, Вільне життя
