Асоціація жінок України та Жіночий консорціум України напередодні свята 8 березня поширили відкритий лист до чиновників України, у якому закликають під час відзначення свята 8 Березня – Міжнародного дня солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні та соціальні права дотримуватися коректності у його трактуванні і відтворювати справжній зміст цього свята. Автори листа сподіваються, що у привітальних зверненнях буде відсутнє стереотипне представлення місії жінки в українському суспільстві, натомість, наголошено на ті важливі культурні, економічні, політичні, освітні внески, що їх роблять жінки задля подальшого поступу України.




Далі – повний текст звернення.

Наближається 8 Березня – Міжнародний день прав жінок. Зважаючи на розбіжності у сприйнятті сутності цього свята в Україні, ми, представниці Всеукраїнської жіночої організації «Жіночий консорціум України», вважаємо своїм обов’язком розказати про історію цього свята та сенс його відзначення демократичною громадськістю світу.

Історичні витоки цього дня пов’язують, насамперед, із масовими березневими страйками робітниць легкої промисловості проти важких умов праці і низької платні, що починаючи з 1857 р. регулярно відбувалися в різних містах Північної Америки. Згодом, учасниці ІІ-ї Міжнародної конференції соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р.) вирішили щороку у березні відзначати, Міжнародний день боротьби жінок за повні політичні, економічні і соціальні права.

19 березня 1911 р. понад мільйон жінок у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Данії та інших країн вийшли на мітинги та демонстрації, протестуючи проти дискримінації та вимагаючи рівних із чоловіками прав на працю, на участь у виборах, на освіту і здобуття фаху.

Протягом ХХ ст. уряди більшості країн світу визнали існування різних форм дискримінації щодо жінок та зобов’язалися вживати спеціальних заходів щодо їх усунення. Відтак, у 1977 р. Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію № 32/142, згідно якої кожній з країн-учасниць пропонувалось відзначати Міжнародний день прав жінок.

Україна також свого часу ратифікувала низку міжнародних документів щодо забезпечення гендерної рівності та подолання дискримінації за ознакою статі. Це, зокрема: «Загальна декларація прав людини», 1948; «Конвенція про політичні права жінок», 1952, «Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», 1979, Пекінська Декларація та Платформа Дій, 1995; Цілі сталого розвитку до 2030 року, 2015 р.

На виконання цих міжнародних зобов’язань було ухвалено низку законодавчих актів, серед яких найважливішими є Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (№2866-IV, набув чинності з 1.01.2006), Державна програма з утвердження рівних прав та можливостей жінок і чоловіків до 2016 року, Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».

Попри вжиті заходи, дискримінація жінок в Україні зберігається:

  • представництво жінок у виборних та виконавчих органах влади надзвичайно низьке: серед депутатів Верховної Ради жінки становлять 12%, на місцевому рівні жінки представлені не більш ніж 25%;
  • середня заробітна плата жінок в жодній галузі не перевищує середньої заробітної плати чоловіків; загалом по Україні платня жінок на 25-30% нижча за платню чоловіків за однакову роботу;
  • рівень зайнятості жінок в середньому на 10% нижчий за рівень зайнятості чоловіків;
  • щонайменше 20% жінок України регулярно потерпають від фізичного насильства у сім’ї.

Особливо розповсюдженими є приховані форми дискримінації:

  • жінки зазнають стримування у професійній кар’єрі;
  • їх найчастіше не допускають до керівних посад;
  • при працевлаштуванні жінка стикається з вимогою роботодавця відмовитися від материнства;
  • жінки часто зазнають сексуальних домагань керівників;
  • жінки мають менше за чоловіків вільного часу через нерівномірний розподіл побуто-господарських та батьківських обов’язків;
  • жіноче тіло активно експлуатується в шоу-бізнесі та рекламі;
  • суспільство висуває суворіші вимоги та застосовує жорсткіші санкції щодо моралі й поведінки жінок, тощо.

Щороку 8 березня демократична громадськість світу відзначає Міжнародний день прав жінок, прагнучи привернути увагу урядів і країн до фактів гендерної дискримінації та на знак пам’яті про нелегкий шлях, який пройшло жіноцтво у відстоюванні своїх прав. Це час, коли жінки шукають нових дієвих форм об’єднання і мобілізації зусиль задля досягнення якісних змін у суспільному статусі жіноцтва.

З огляду на викладене, ми закликаємо під час відзначення свята 8 Березня – Міжнародного дня солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні та соціальні права дотримуватися коректності у його трактуванні і відтворювати справжній зміст цього свята. Щиро сподіваємось, що у привітальних зверненнях буде відсутнє стереотипне представлення місії жінки в українському суспільстві, натомість, наголошено на ті важливі культурні, економічні, політичні, освітні внески, що їх роблять жінки задля подальшого поступу України.

Впевнені, що у цей день та в майбутньому Ви всіляко сприятимете формуванню гендерної чутливості та культури через повсякчасне визнання та заохочення суспільних здобутків жінок, а також через усунення фактів гендерної дискримінації на всіх рівнях.

Саме такої підтримки ми, свідомі й активні громадянки України очікуємо від Вас!

З повагою,

Голова Всеукраїнської жіночої організації

«Жіночий консорціум України» Алєксєєнко Марія

Голова Громадської організації

«Асоціація жінок України»   Римар Лариса




Категорії: Новини

Теги: ,

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: