Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Андрія В. на вирок Підволочиського районного суду від 18 липня 2022 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 25 вересня 2021 року, о 2-ій год. 10 хв. ночі, Андрій В., у стані алкогольного сп’яніння керуючи технічно справним автомобілем “Фольксваген Гольф”, значно перевищивши допустиму швидкість, рухався автомобільною дорогою через с. Нове Село Тернопільського району. Під час руху водій не був уважним і не стежив за дорожньою обстановкою. Не переконавшись у безпечності, розпочав маневр обгону, виїхав на смугу зустрічного руху та частково – на узбіччя, де наїхав на двох пішоходів, з’їхав у кюветі і допустив перекидання автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 18-річний Віталій М. загинув на місці пригоди, а 25-річний Михайло О. отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Підволочиського районного суду від 18 липня 2022 року 31-річного Андрія В. визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого та отримання тяжких тілесних ушкоджень) і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років із позбавленням права 9 років керувати транспортними засобами.
До відома: санкція ч. 3 ст. 286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права керувати транспортними засобами строком від 5 до 10 років.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи вину та юридичну кваліфікацію дій Андрія В., уважав призначене покарання занадто суворим і що виправлення його підзахисного можливе без позбавлення волі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що обвинувачений повністю визнав свою вину та частково відшкодував шкоду одному з потерпілих. Тому просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким призначити Андрію В. покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, заслухавши доводи захисника обвинуваченого, думку прокурора та потерпілих, детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, погодилась із висновками суду першої інстанції щодо призначеного покарання.
Колегія суддів вказала, що, відповідно до класифікації ст. 12 КК України, Андрій В. скоїв тяжкий злочин, який призвів до тяжких наслідків: загибелі одного юнака та спричиненні тяжких тілесних ушкоджень другому. Крім того, суд врахував думку потерпілих, які у судовому засіданні апеляційного суду наполягали на призначенні обвинуваченому максимального покарання. При цьому представник потерпілих зазначив, що Андрій К. лише частково відшкодував матеріальні збитки потерпілому Михайлу О. – сплатив 45 тис. грн на його лікування. Однак не вжив жодних заходів для відшкодування шкоди родині загиблого 18-річного Віталія М. За таких обставин колегія суддів не визнала за можливе пом’якшити Андрієві В. покарання.
При цьому, колегія суддів звернула увагу захисника обвинуваченого, що застосування положень ч. 1 ст. 75 КК України, про що він просив, та звільнення Андрія В. від відбування покарання з випробуванням неможливе у випадку засудження за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Тому доводи сторони захисту про надмірну суворість призначеного покарання та необхідність застосування ст. 75 КК України колегія суддів визнала непереконливими.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Андрія В. залишила без задоволення, а вирок Підволочиського районного суду від 18 липня 2022 року – без змін.
