Головна Новини «Водій різко розвернув машину, мовчки відкрив двері. Ми з мамою виходимо. Довкола...

«Водій різко розвернув машину, мовчки відкрив двері. Ми з мамою виходимо. Довкола поле…»

Львів’янка Юлія тривалий час користується BlaBlaCar. Для неї як для людини з особливими потребами це чи не єдина нагода дістатися потрібного місця (через хворобу дівчина пересувається на інвалідному візку). Проте нещодавня поїздка на Тернопільщину, яку пасажирка замовила через відомий міжнародний сервіс, закінчилась тим, що водій так і не довіз Юлю разом з мамою до місця призначення…

«Раніше зі мною такого не траплялося, — розповідає Юля журналісту „ВЗ“ про свої пригоди у дорозі. — У мене небагато варіантів, щоб кудись добратися, тому загалом позитивно оцінюю BlaBlaCar. Таксі з Левандівки до вокзалу коштує 78 грн. Поїздка „блаблакаром“ зі Львова до Тернополя на одного пасажира „в районі“ 90 грн. Ти пишеш на сервісі, куди тобі потрібно доїхати, обираєш дату. Є різна цінова політика у водіїв. Наприклад, є водії, які завезуть зі Львова до Києва за 420−450 грн., а є навіть і за 250 грн. Якщо врахувати, що квитків на потяг іноді нема, то це зручно. Якщо замовлення водій підтверджує, до вас приходить „есемеска“. Або якщо поїздка скасовується, вас про це повідомлять всіма можливими способами, наприклад, електронним листом. Коли забронювали водія, до вас приходить його номер телефону. Я навіть зимою у страшний мороз їздила до дядька у Тернопіль на свята. Ніхто не очікував, що я приїду. А я на „блаблакарі“, не за такі великі гроші, замовила машинку, мене забрали і привезли під будинок. Я переночувала і наступного дня так само легко повернулася до Львова»

Юля каже, перше запитання, яке ставить водію, чи є у нього місце у багажнику для інвалідного візка. Мається на увазі, чи візьме водій людину з інвалідністю. На щастя, Юлі ніхто не відмовляв. Також для дівчини важливо, чи зможе водій забрати її з-під під’їзду і довезти до конкретного місця призначення. Є водії, які беруть попутників, аби «відбити» гроші за бензин, а є такі, які на таких поїздках заробляють…

— У той день ніхто не їхав у ту сторону, куди мені було потрібно. А я подивилася, що гарна погода, у мене з’явився вільний від роботи час, і вирішила поїхати до родичів. Тоді обрала іншу дорогу — через Почаїв. Звідти до мого села близько семи кілометрів. Дорога там погана, лише частково асфальтована. І от я знайшла одного водія. Написала йому. Запитала, чи зможе він забрати мене з дому. Він сказав: «Ви мене забронюйте, тоді поговоримо!». Я забронювала, відповідно отримала його мобільний. Телефоную. По розмові чую, що людина з села, не дуже орієнтується у Львові. Говорить закарпатським діалектом. Я знову запитала, чи забере мене з-під під’їзду (сказала, що тільки у такому випадку зможу з ним поїхати). Казав, що не знає міста. Я озвучила, що до села дорога погана. Він думав-думав, потім сказав, щоб я доплатила йому ще 100 грн. і він мене завезе куди треба. Я зраділа, 100 грн. це не так вже й багато. Але мені не доведеться шукати іншу машину.

Після цього, каже Юля, водій на сайті… скасував цю поїздку.

— Зранку я йому передзвонила, він сказав, що все гаразд. Це я потім зрозуміла, водій завчасно скасував поїздку, щоб я не змогла її прокоментувати (тобто залишити онлайн-відгук). Він приїхав під під’їзд. Я була з мамою. У машині ще сидів монах, який їхав до Почаєва. Ми сіли. Я зрозуміла, що монах — родич водія, вони весь час розмовляли. Всю дорогу грала музика. Було все нормально. Ми з мамою з ними не спілкувалися у дорозі. У машині був ще один пасажир, але він у Почаєві вийшов.

Після цього водій питає у нас: «А вам куди?» — веде далі Юля. — Я йому пояснюю, куди треба їхати. Він просить чоловіка у рясі, щоб той прорахував по навігації кілометраж. Він неправильно вводить назву села… Я йому кажу, що це не те село. Водій каже, але ж там дорога краща (?! — Авт.). Пояснюю, що до мого села немає кращої дороги. Він емоційно говорить, щоб я до когось передзвонила. Пояснили, куди їдемо по навігації. Я дзвоню до брата і питаю, чи заїдемо так у наше село? Він каже, що ні. Ми розвертаємося. Це водія роздратувало, хоча ми недовго проїхали, хвилин п’ять. Тоді він запитує у людей, як доїхати до села? Вони показують той поворот, куди я показувала. Я їх погано розуміла, бо вони між собою розмовляли на закарпатському діалекті… Водій їде і каже: «Я сподіваюсь, що це правильна дорога, бо інакше я вас вже нікуди не повезу!». Назустріч їде машина, він її зупиняє, йому кажуть, що до того села кілометри три…

І тут на водія щось нападає: «Які три кілометри, ми вже їдемо і їдемо». А дорога сухенька, бо коли падає дощ, там узагалі жах. Доїжджаємо до роздоріжжя, він питає: «Куди їхати?». Я кажу: «Направо». Ми їдемо. Дорога стає ще гіршою. Водій починає матюкатися, кричить: «Куди ми їдемо? Як ти не знаєш дороги, навіщо то казати». Тоді я кажу: «Зупиніть будь ласка. Я далі вже сама…». Я заплатила йому всю суму — 300 грн. (і ті 100 грн., які водій додатково попросив за те, що довезе до села). Він ніяк не відреагував на мої слова. Різко розвернув машину, мовчки відкрив двері і дав зрозуміти, щоб ми виходили. Ми з мамою виходимо. Довкола поле. Добре, що це був білий день. Він речі наші виставив з багажника. Я йому побажала щасливої дороги.

Чоловік у рясі ніяк на це все не відреагував… Юля каже, отримала моральний шок. Не думала, що є такі бездушні люди…

Ми постояли кілька хвилин, — каже дівчина. — Прийшли до тями, і я подзвонила брату. Сказав, що зараз за нами приїде. До села було дуже близько, ми їхали машиною хвилин 15.

— Юля, ви, мабуть, зробили висновки. Як користуючись BlaBlaCar не втрапити у халепу?

— Хоча я психолог, я не застрахована від таких речей. Але тепер я буду більше розмовляти з водіями, аби зрозуміти, що вони собою представляють. Я подивилась, що цей 36-річний водій — користувач BlaBlaCar з серпня 2018 р. Мене збило з пантелику, що про нього немає відгуків. Але я подумала, що він все-таки новачок. Тепер не матиму справи з водіями, про яких немає відгуків.

А на що люди жаліються під час поїздок? — запитую.

Іноді пасажири пишуть, що музика була голосною. Водій часто зупинявся (якщо мова йде про дальні поїздки). Буває, домовляються з водієм на певну годину, він переносить поїздку. Доводиться шукати нову машину… Я, до речі, коли назад поверталася, теж «блаблакаром», мала заплатити водію 320 грн., а заплатила 360. Водій сказав, не має решти. Цей відвіз додому, правда, але з речами не допоміг. Мама взяла візок, мене, сумки. Водій з іншими попутниками курив… Звісно, ніхто нікому не зобов’язаний, але можна було подати руку…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here