Дарія Бабій і Сергій Гловіцький разом із небагатьма іншими українцями отримали почесні звання «Героїв-рятувальників року», пише Наш День
Протягом року Державна служба України з надзвичайних ситуацій розшукує героїв. Людей, які виявили відвагу та врятували інших. І восени, коли відзначають День рятувальника, нагороджують найбільших сміливців зі всієї України. Святкування відбуваються 17 вересня. Цього року звання найхоробріших отримали аж двоє мешканців Тернопілля.
Поралась по господарству і побачила дим…
Дарія Бабій пояснює: вчинила так, як підказало серце. Полишивши усі справи, жінка кинулася у палаючий будинок, де опинилися зачиненими троє дітей.
В управлінні ДСНС у Тернопільській області розповіли подробиці надзвичайної ситуації. Сталося це 8 жовтня 2019 року в селі Турильче Борщівського району. Пораючись по господарству, пані Дарія помітила густий дим з будівлі неподалік. Не вагаючись, вона побігла до місця події. Серце жінки стиснулося, коли почула дитячі крики про допомогу, а згодом побачила крізь шибку одного з вікон й перелякані обличчя. Спочатку вона кинулася у задимлену хату до малюків, яким вже бракувало повітря, але полум’я перекрило вхід, тож рятувала дітей через вікно – спершу хлопчиків трьох та п’яти років, потім старшу дівчинку, одинадцяти років. Дарія встигла в останню мить: за п’ять хвилин всю будівлю охопило полум’я.
Для дівчинки та її маленьких братів ця історія могла б завершитись трагічно, і все село ще б довго згадувало цей жахливий день. На щастя, у долі були інші плани на цих діток…
Про свій вчинок нікому не розповідав
15-річний Сергій Гловіцький йшов до клубу на репетицію різдвяного вертепу, а опинився в реанімації із опіками…
Сталося це ввечері 3 січня цього року. Внаслідок витоку газу в приміщенні сільського клубу села Угринів Підгаєцького району пролунав вибух. Постраждали восьмеро неповнолітніх, віком від 12 до 17 років.
Будівлю охопила пожежа, і тільки завдяки Сергію Гловіцькому вдалося запобігти справжній трагедії. Ціною свого здоров’я він врятував свого молодшого товариша.
Як виявилося, після вибуху Сергію першому вдалося покинути будівлю. На вулиці, коли минув перший шок, він почав приходити до тями. І раптом пригадав, що, вибігаючи з клубу, у темряві, пронизаній відблисками полум’я та димом, почув, наче хтось кинувся в бік сцени, протилежний до виходу, та начебто звідтіля пролунав чийсь зойк. Хлопець був переконаний, що там хтось залишився. І хоча його й намагались зупинити, він знову повернувся в приміщення, що швидко заповнювалось полум’ям. Забіг всередину, почав гукати. З-під сцени почув крик про допомогу. Це був його друг – 13-річний Сергій.
Той, намагаючись покинути місце події, приголомшений та дезорієнтований внаслідок вибуху, помилково побіг в бік сцени. Вдарився об її край. Впав. Пригадує, як десь зверху на нього падали та боляче вдаряли якісь конструкції, а поряд нависали електричні дроти. Не міг рухатись. Лежав у темряві та кликав на допомогу…
Сергій Гловіцький кинувся до товариша. Хотів його підняти на ноги – не вийшло. Тож взяв приятеля за капюшон куртки і з усіх сил потягнув у бік виходу. Знав головне – потрібно якнайшвидше дістатись дверей, адже через високу температуру вже починав горіти одяг.
Всіх потерпілих доправили до лікарні, де їх очікувала тривала реабілітація. Сам рятівник про свій смілий вчинок нікому не розповідав. Його матір дізналась про те, що сталось, вже від врятованого…
У минулі роки всі герої-рятувальники з різних областей України з’їжджалися до Києва, де їм вручали нагороди за участю керівництва держави. Цього року карантин вніс свої корективи. Але відзнаки та подарунки обов’язково вручать героям.