Верховний Суд розглянув касаційну скаргу захисника Петра Н. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 25 листопада 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 18 березня 2020 року.
Згідно з вироком суду, 12 травня 2018 року, о 4 год. 30 хв. Петро Н., перебуваючи у стані алкогольного спітніння, керував технічно справним автомобілем “Шевроле” та з двома пасажирами у салоні рухався автодорогою з Тернополя в напрямку с. Мишковичі Тернопільського району. Під час руху 49-річний водій не був достатньо уважним та належно не стежив за дорожньою обстановкою. На заокругленій ділянці дороги водій не обрав безпечну швидкість, відтак виїхав на зустрічну смугу і частково – на ґрунтове узбіччя. Внаслідок чого автомобіль “Шевроле” втратив стійкість і перекинувся на дах. У результаті дорожньо-транспортної пригоди один із пасажирів помер на місці, інший отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Петра Н. засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права 3 роки керувати транспортними засобами. Також ухвалено стягнути з нього 1 млн. 500 грн моральної шкоди на користь рідних потерпілого та зобов’язано щомісяця сплачувати по 7 тис. 875 грн – довічно його батькам та двом дітям – досягнення ними повноліття.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 18 березня 2020 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, захисник засудженого подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просив змінити судові рішення, виключити з обвинувачення посилання як на обставину, що обтяжує вину Петра Н., скоєння правопорушення у стані алкогольного сп’яніння, та зменшити розмір майнової та моральної шкоди за цивільними позовами потерпілих.
За результатом розгляду касаційної скарги Верховний Суд прийшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесено законні, обґрунтовані та вмотивовані рішення і підстав для їх скасування немає. На переконання колегії суддів касаційної інстанції, при призначенні покарання судами правильно враховано тяжкість злочину та незворотність наслідків, спричинених діями Петра Н., а саме смерть одного пасажира та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості іншому. А також характер порушення ПДР і думку потерпілих, які вимагали призначити засудженому максимальну міру покарання.
Щодо прохання сторони захисту зменшити розмір грошового відшкодування, Верховний Суд вважає, що розмір стягнутої з Петра Н. моральної шкоди узгоджується з вимогами розумності та справедливості і відповідає характеру правопорушення та глибині душевних страждань потерпілих.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд касаційну скаргу захисника Петра П. залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
