Виникнення перших ощадних структур в Галичині датоване другою половиною XVIII століття. Заощадження приватних осіб першими розпочали приймати державні окружні каси регіону. На 1783 р. у Львівському губернаторстві було засновано 18 таких кас. На підставі спеціального цісарського привілею, з 1843 р. в Львові започаткувала діяльність Галицька ощадна каса. Її гаслом було «Працюй та зберігай!», а символом – мурашка. Вона гарантував вкладникам повернення коштів і значних відсотків з них. Загалом, ощадні каси на теренах Західної України розвивались як державні установи і контролювались місцевими органами влади.
З 1895 року, за новим статутом, ощадні каси вже офіційно почали називатись державними. Цим наголошувалося на відповідальності держави за вкладені в них кошти. І власне з цього часу можна вести розмову про існування подібної державної фінансової установи у нашому місті.
27 лютого 1897 р. Бережанська повітова рада прийняла рішення про організацію Ощадної каси в Бережанах. 25 травня це рішення підтримане у Краєвому правлінні Королівства Галичини і Льодомерії (так тоді називали східногалицькі землі). А вже 28 вересня цього ж року було затверджено Статут повітової «Каси ощадності» як свого роду нормативну підставу діяльності установи.
Нова будівля банку (Каси ощадності) у м. Бережани – еклектична у мистецько-стильовому відтворенні – була зведена в 1910 р. поблизу міського Магістрату в тогочасному адміністративно-управлінському ареалі міста, символізуючи таким чином свою суспільну значимість.
Проект будівлі виконав львівський архітектор Іполіт Сливінський. Її фасади оздоблювалися мистецькою декоративною ліпниною та значною кількістю абстрактних й реалістичних скульптурних зображень; по периметру переднього фасаду першого поверху стіни прикрашалися майстерно виконаними маскаронами.
Інтер’єр споруди виділявся своїм функціональним розплануванням. Одночасно, її оформлення мало яскраво виражений мистецький смисл. Зокрема в середині 1930-х рр. приміщення центрального операційного залу прикрашала колекція старих живописних полотен; особливо цінною була портретна галерея польських королів.
Пам’ятка функціонально використовується також у наші дні, однак заслуговує на більшу увагу як значимий та домінантний архітектурно-мистецький об’єкт в збереженому традиційному містобудівному ареалі.
Адже збережена до сьогодення будівля банку формує навколо себе окремий просторовий ансамбль історичного середмістя Бережан. Вона є цінним зразком мистецько-стилістичної архітектури поч. ХХ ст.
Володимир Парацій,
старший науковий співробітник
Бережанського краєзнавчого музею
