“Тобі личить форма, але я хотіла б, щоб ти її швидше зняв.”
– “Я б теж хотів її не одягати, але це – мій священний обов’язок” – такими були останні слова листування Василя з його дівчиною Наталею.
Василь Гуцуляк із Іване-Пусте Чортківського району загинув в бою 24 березня біля Попасної, поховали його 2 квітня в рідному селі. Наш земляк віддав своє життя за Україну. Василь був учасником Революції Гідності, а коли почалися лютневі події 2022- го, повернувся із Польщі, де жив і працював тривалий час, і пішов добровольцем у Збройні Сили України. За кордоном його чекала кохана.
Після похорону Наталя оприлюднила зворушливий пост у Фейсбуці: “Мій коханий, по звичці набираю ще твій номер телефону, а мені відповідає, що ти поза зоною досяжності. Ти вже в іншому світі чекатимеш на мене! Дякую всім своїм та твоїм друзям, які вже НАШІ друзі, в такий для мене болісний до жаху час підтримували мене і супроводили мене на зустріч з тобою, розділяли та розділяють мою біль втрати, дякую своїм батькам за підтримку та співчуття, дякую Твоїм батькам та сестрам, друзям, вони мене прийняли, як рідну свою. Ти обіцяв, що приїдемо разом з тобою до твого рідного дому. І ми приїхали разом, практично одночасно… Я – із закордону, а ти із далекого сходу, тільки ти вже не дихав і лежав нерухомо. Бог забрав мій світ із тобою…”
Джерело: Нова Тернопільська газета
