Анатолій Зінкевич відверто про Почаївську лавру та стоматологічний кабінет







Сьогодні ЗМІ країни приділяють чималу увагу священнослужителям і їх діяльності. Дорогі машини, вілли, непристойна поведінка, тощо. Чимало «доброго» про отців писали і тернопільські ЗМІ. Зокрема, чимало інтернет видань розмістило на своїх ресурсах інформацію про те, що настоятель Свято-Троїцького Духовного центру отець Анатолій Зінкевич з метою наживи здає приміщення центру  стоматологічному кабінету.

Ми вирішили поцікавитися особисто у настоятеля Духовного центру чи це правда.

«У деяких ЗМІ до мене неоднозначне ставлення. А все тому, що я вкотре піднімаю питання, яке, на жаль, різні політичні сили обговорюють лише тоді, коли їм це вигідно. А саме – п’ять років немає жодної інформації стосовно того, чи повернулася Почаївська чудотворна ікона Божої Матері із Росії. Святиня вартує кількасот мільйонів  доларів! Хоча я вважаю, що вона є безцінною. Ніхто з тих часів не проводив у лаврі інвентаризацію. Тому я, як голова громадського руху «Українські святині – українському народу», неодноразово піднімав це питання перед депутатами обласної ради попереднього скликання. Та з боку тодішньої влади я не бачив жодної підтримки, окрім пустої балаканини.  Сьогодні, заручившись підтримкою депутата Михайла Тимошика, хочу вкотре звернутись до обласної ради із запитом провести інвентаризацію у Почаївській лаврі, щоб з’ясувати, чи є там чудотворна ікона Божої Матері. Це повинні зробити спеціалісти в присутності громадських активістів та свідків».

Отець Анатолій переконаний, що саме через те, що деяким політикам він мов «кістка в горлі», ним так активно цікавляться ЗМІ. Та запитуємо вже конкретно: є стоматологічний кабінет на території центру чи ні.

«Є, звісно. Але, щоб ви розуміли, це один із напрямів нашої соціальної програми. Розкажу спочатку. Колись я повністю за власний кошт облаштував в одному із приміщень центру бювет. Туди міг заходити будь-хто із тернополян і вдосталь набирати води. До прикладу, коли у місті не було води, то люди ставали у черги за водою. Але, на жаль, деякі наші люди не звикли шанувати чуже майно. Тому ламали пристрої, з яких подавалася вода, вибивали двері, водили тварин і навіть, як не прикро про це говорити, зробили громадський туалет. Я втомився виправляти усі ці проблеми і вивів воду на вулицю. У самому приміщенні зробив ремонт.

Лікар, котрий відкрив у нашому центрі стоматологічний кабінет недавно закінчив виш. Чоловік мав потрібну апаратуру. А ще він має добре серце. При розмові з ним я запропонував відкрити кабінет у нас з умовою, що кілька разів на тиждень він надаватиме стоматологічні послуги сиротам, нужденним, тим, котрі не мають можливості відвідувати стоматології, де зазвичай дорогі ціни. Чоловік сплачує комунальні послуги і лікує тих нужденних, котрих ми до нього присилаємо. І все! Більше жодного зиску з нього ні я, ні Духовний центр не має. Чому зробили з цього таку аж проблему, не розумію. Це звичайна практика, яка є у всьому світі. Напевне, нам ще важко відійти від «совка», – ось так прокоментував цю неоднозначну ситуацію священик.

 




Категорії: Новини

Теги:

Залишити коментар

Вашу адресу електронної пошти не буде опубліковано.

%d блогерам подобається це: