Конституційний блуд. Спроба описати рішення Конституційного Суду, що до київських виборів, використовуючи категорії конституційного права є безглуздою. Простіше описати це ненормативною лексикою чи базарними вульгаризмами – пише Степан Барна
Регіонали бачачи що вони програють київські вибори, саботують їх призначення, а в підсумку через “слухняний” Конституційний Суд, протягують рішення подовжити повноваження представницького органу влади(Київради). Фактично забравши в киян право формувати органи місцевого самоврядування. Це суперечить світовій практиці демократії, такі дії остаточно зривають маски з “блакитних” авторитаристів.
Цим рішенням, яке за законом, ніде не може бути оскаржене, Конституційний Суд делігитимізує себе в очах громадян та опозиції. Вся ця ситуація призводить до висновку, що перемога опозиційного кандидата на президентських виборах є малоймовірною, бо влада регіоналів функціонує за межами правового поля, вдаючись до будь-яких волюнтаристських дій, задля збереження її в руках Януковича та “сім’ї”.
Це нові виклики до опозиції – щоб перемогти нападника потрібно битися, тим більше, що це бій за українську демократію. В ситуації коли судова та виконавча гілки влади контролюються представниками донецького олігархічного клану, єдиним можливим шляхом реального протистояння є масовий народний протест.
Опозиція має йти на конфлікт з владою, а не стояти осторонь, функціонування не легітимної Київради має бути зупинено українським народом, який, вийде на вулиці, захищати свої конституційні права та свободи. Лише за допомогою масового протесту, такого ж як і під час помаранчевої революції, можливий реальний спротив владі Януковича.
