Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський нагородив воїна з Тернопільщини.
“Моя історія у війську почалася з Курської операції. Мобілізувався влітку минулого року, після навчального центру потрапив до 13-го окремого десантно-штурмового батальйону 95 бригади ДШВ”, – розповідає стрілець-помічник гранатометника Роман.
Під час утримання визначеного рубежу поблизу села Погребки Курської області Роман разом із групою потрапив під масований артилерійський обстріл противника. Отримавши поранення, він наклав собі турнікет і, попри біль, продовжив бій.
“Коли ми зайняли рубіж поблизу Погребків, не було часу на роздуми – лише на дію. Уламки ворожої артилерії не оминули мене. Поранення? Не привід зупинятись. Турнікет – і назад до бою”, – розповідає десантник.
Рішучими діями він зупинив просування ворога, відкривши прицільний вогонь. Влучивши в місце скупчення ворожої піхоти, знищив двох противників і ще двох поранив, чим уповільнив темп ворожого наступу. Завдяки цьому вдалося втримати позицію до підходу підкріплення.
“Я бачив, як ворог намагається прорватися. Не міг цього допустити. Влучний вогонь – двоє ліквідованих, ще двоє поранені. Це дало нам шанс утримати позицію, поки не підійшло підкріплення. Ворог кидав усе, що мав: артилерію, дрони, штурмові групи. Але кожен метр землі, кожна позиція – це наш фронт, і здавати його ми не збиралися. Дим, вибухи, команди по рації та постійна готовність до бою”, – згадує Роман.
Під час подальшого штурму росіян солдат не відступив і власноруч ліквідував ще трьох окупантів, демонструючи незламну волю, професіоналізм і відданість бойовому обов’язку. Його героїчні дії стали ключовими у стримуванні противника.
Головнокомандувач Збройних сил України генерала Олександр Сирський нагородив солдата 13 окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка Романа за особисту мужність, проявлену в ході виконання бойових завдань під час захисту Батьківщини, почесним нагрудним знаком “Хрест Хоробрих”.
“Я бачив, як побратими стояли пліч-о-пліч, як ніхто не відступав, навіть коли ставало критично. Ми билися за кожен рубіж, знищували ворога, ламали його наступ. Курська операція триває, – наголошує Роман, – І ми тут до кінця”.
Служба в десантно-штурмових військах це не лише зброя в руках. Це братерство, дисципліна, витривалість і віра в перемогу. Це можливість стати частиною великої сили, яка змінює хід історії.
«Війна не закінчиться сама по собі. Її не зупинять слова, заклики чи очікування. Це зможуть зробити ті, хто готовий взяти зброю і битися за свою землю, – вважає десантник. – Сьогодні наша країна потребує сильних, рішучих і сміливих. Якщо не ти – то хто?”.