Україна позбулася іміджу країни, законодавство якої не відповідає світовим стандартам боротьби з відмиванням грошей.
Незважаючи на те що необхідні зміни були прийняті ще минулого року, більше півроку знадобилося на їх імплементацію, зокрема на те, щоб банки сформували розширені бази даних своїх клієнтів. Поліпшення статусу не дасть Україні ніяких фінансових преференцій, і вже в 2012 році їй доведеться знову вдосконалити законодавство.
Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) виключила Україну з контрольного списку країн, що мають недоліки в режимі фінансового моніторингу, і висловили намір їх усунути. “27 жовтня на пленарному засіданні FATF було прийнято рішення про зупинку моніторингу України та виключення її з так званого “чорного” списку”, – заявила вчора перший заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова. На її думку, це є сигналом для світової системи, що країна не несе жодних фінансових ризиків. Відзначимо, Україна була виключена з “чорного” списку FATF 27 лютого 2004 р. і відтоді жодного разу не поверталася до нього.
FATF встановлює світові стандарти протидії відмиванню злочинних доходів і фінансуванню тероризму, а також оцінює, чи відповідають їм національні законодавства. Україна 26 лютого 2010 року потрапила до “сірого” списку країн, що мають недоліки в національних режимах, але висловили намір їх удосконалювати. “Перебування України в цьому списку означало можливість застосування заходів проти компаній і громадян. І платежі, які здалися підозрілими, могли бути заблоковані”, – пояснила Акімова, додавши, що тепер це буде неможливо.
Втім, в останні півтора роки подібні заходи до українських платежів не застосовувалися. “До 2004 року, коли Україна перебувала в “чорному” списку, це викликало безліч проблем, наприклад, банки не могли відкривати кореспондентські рахунки в іноземних банках. Однак зараз, поки ми були під наглядом, ніяких проблем у двосторонніх платежах помічено не було”, – відзначає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Якби країна не провела всі необхідні реформи, то могла б потрапити до “сіро-чорного” списку. А вже потім – до “чорного”. У ньому країна перебувала більше двох років, – з вересня 2001 року до лютого 2004 року.
Для виключення зі списку FATF Україні довелося прийняти в травні 2010 року зміни до закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. У ньому серед іншого поріг суми операції з готівковими коштами, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, було підвищено з 80 тис. грн до 150 тис. грн.
Також було прийнято два закони для протидії фінансуванню тероризму і закон про боротьбу з інсайдерською інформацією і маніпулюванням цінними паперами. “Щоб оцінити масштаби зробленого, варто сказати, що з 2005 року Верховна рада дев’ять разів розглядала ці зміни, але не могла їх прийняти”, – пояснив голова Держфінмоніторингу Сергій Гуржій.
Останні півроку експерти FATF вивчали імплементацію цих змін, уточнив заступник голови НБУ Ігор Соркін. “Після прийняття закону НБУ почав змінювати нормативні акти, потім почалося їх застосування. У першу чергу українських громадян змусили заповнювати розгорнуті анкети, як в інших країнах. І завдяки цим анкетам Україну виключили зі списку”, – пояснив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Як повідомляв “Ъ”, до 22 жовтня банки мали сформувати розширені бази даних інформації про клієнтів, їхні активи, заощадження і нерухомість.
Втім, проблема невідповідності України нормам FATF може виникнути знову. “У 2012 році FATF планує розвивати і переглядати стандарти, і Україні треба буде робити наступні кроки”, – повідомила Ірина Акімова. “Враховуючи, як Україна “поспішає” виконувати вимоги FATF, існує ймовірність того, що ми знову потрапимо до “сірого” списку. Однак ні на вартості позик, ні на припливі інвестицій перебування країни в цьому списку не позначиться”, – відзначає Охріменко.
