Ознайомившись з 89 щасливчиками, які отримали компенсацію 2012р., можна відзначити такі тенденції. Найуспішнішими партнерами держави є господарства, пов’язані з колишніми посадовцями. Майже чверть керівників – депутати різних рівнів, переважно – від провладних сил. Лідирують серед щасливчиків Народна партія – 9 фермерів і «регіонали» – 7.
Найбільше дотацій – 5,948 млн. грн. – виділили фірмі АТП «Ювілейне» з Дніпропетровщини, пов’язаній із відомим у регіоні фермером Володимиром Клименком (в 2012 році балотувався по окрузі на якому вингарв вибори Михайло Голово) – батьком не менш успішного Анатолія Клименка. Останній у 2007-2010р.р. був заступником міністра транспорту та зв’язку, генерал-майор СБУ. 2012р. «Ювілейне» інвестувало 80 млн. грн. у молочний комплекс «Катеринославський», що належить А.Клименку.
ТЗОВ «Бучачагрохлібпром» з Тернопільщини отримав 1,719 млн. У Бучацькій райраді господарство представлене аж шістьма депутатами. При цьому три пройшли від ПР, ще три – від Аграрної партії.
Очевидно, влада, готуючи програму з підтримки АПК, переслідувала благородні цілі. Нестабільна політична та ринкова ситуації часто спричиняють банкрутство цілих галузей, що веде до тотального безробіття на селі. Разом з тим, як видно з наведеного списку, адресати допомоги – великі холдинги з поважними людьми на чолі, які самі можуть допомогти кому завгодно. У цьому році облдержадміністрації ще тільки формують реєстри охочих отримати дотації. Тож ще є час для влади розробити механізм відсіву великого бізнесу.
Думка експерта. Аналітик Української аграрної асоціації Мар’ян Заблоцький:
– Аграрні дотації працюють погано через традиційні для бюджетних витрат бюрократію та корупцію. Слід відмовитися від будь-яких прямих форм підтримки сільського господарства з держбюджету і зосередитися лише на підтриманні поточного рівня податкових пільг для галузі. Податкові пільги – єдиний механізм, що забезпечує всім аграріям однаковий рівень підтримки незалежно від преференцій чиновників. Податкові пільги важливі для АПК через значні дотації у розвинених країнах. ЄС щороку витрачає на це до 57 млрд. євро. В цілому на кожні 5 євро, що заробила галузь, держава доплачує 1 євро.
