Віра Фещук проживає в селі Залісці на Тернопільщині. Вона стала знаменитістю не тільки у себе в селі. У неї від народження немає рук і одна нога коротша за іншу на 20 см. При цьому вона робить все, що не вміють інші господині. Бо все — сапати город, ліпити вареники, чистити ножем картоплю — навчилася… ногами. Вона свідомо відмовилася від протезів рук, бо вони їй «чужі». Й усе життя обходиться без них, наче так і має бути.
Мама Віри пригадує, як нелегко було маленькій дівчинці адаптуватися до життя.
Різної висоти ноги не тримали тіло дівчинки вертикально. Спочатку могла тільки сидіти та повзати, але не ходити. А ще ж треба було вчитися їсти, бо ж мусила самостійно давати собі раду хоч у чомусь у житті. І одного разу маленька Віра затиснула ложку пальчиками ніжок. Це була її перша велика перемога. Потім далися і кроки. Їх зробила дівчинка у три рочки, помаленьку «перекочуючись» з кінцівки на кінцівку, – розповіла жінка виданню “Високий замок“.
У всьому змалку була така подоброму вперта. Що задумала — неодмінно зробить. Захопилася вишивкою — й сама стала на полотні хрестики стелити. Теж ніжками. У голові не вкладається, як таке може бути?! Створила вдома цілу оранжерею. Доглядає за зеленню сама — і поливає, і протирає листя від пилу, і зрошує пульверизатором.
Той момент, коли сусідський хлопчина просив благословення на шлюб, мама Віри досі не може згадувати без зворушення. «Я кохаю її такою, як вона є, — запевняв Петро. — Чуєте, я ніколи її не покину!». Пізніше він забуде ті слова. Та в момент, коли молодята брали церковний шлюб, сльози хвилювання втирав кожен, хто стояв у храмі. І коли священик повісив нареченій обручку на шию, не стримала емоцій і сама Віра. Бо звершилося те, про що колись навіть мріяти не могла.
Віра народила двох чудових діок, а чоловік Петро, який запевняв у коханні, покинув її. Та жінку не покидає оптимізм: вона займається продажем косметики, а також робить односельчанкам макіяж.
-Дуже дякую за підтримку усім, хто відгукується своїм чуйним серцем на наші проблеми, старається допомогти. Бо хіба на одну пенсію утрьох виживеш? — усміхаючись, говорить Віра Фещук. — Особливо хочу добре слово сказати Ірині Білик. Почувши про нас, вона передала кошти, щоб ми купили новий холодильник, бо ще донедавна користувалися радянським. Подарували нам і пральну машинку. Самі розумієте, наскільки це для мене актуальна річ.
