На обласному, а тим більше на місцевому рівні не надто цікавляться політичною боротьбою та перебігом реформ. Та й реваншу поваленої системи тут не бояться: який може бути реванш, коли функціонери часів Януковича не лише не понесли жодної відповідальності за минулі злочини, не тільки нікуди не пішли з теплих посад, але й досі продовжують прокручувати свої темні оборудки. Найдивніше, що усе це діється не на сході України, де позиції людей Януковича завжди були традиційно сильними, а на заході, у Тернопільській області. Про Державну виконавчу службу та загалом Головне управління юстиції на Тернопільщині варто сказати окремо.
Ще за часів минулої влади функціонери Тернопільської ДВС відмітились навіть у справі про квартирне рейдерство (тобто, про незаконну реалізацію за мізерну частину вартості заарештованих за борги квартир) репутація в цього органу була досить негативна. Саме тому, мабуть, ніхто не переслідував робітників Головного управління юстиції після того, як злочинний режим було повалено. Просто тихо замінили голову організації, і на цьому «люстрація» тут скінчилась. Та і як їй було не скінчитись, коли майже усі функціонери лишились на місцях, а з ними – й старі схеми? Ось колишній (за Януковича) начальник Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції Юрій Коваль, нині – заступник начальника управління Держвиконавчої службі у всій області. У 2013-му хутко виконував злочинні рішення про розгін тернопільського Євромайдану, а нині цілком законні судові вимоги виконувати не поспішає – принаймні, «за спасибі». Протягом останнього часу пан Коваль відав тендерами з продажу арештованого майна, закупівлями товарів, робіт і послуг для потреб виконавчої служби. Для того, щоб оцінити якість його роботи достатньо зайти в будь-який підрозділ державної виконавчої служби області і запитати працівників, коли останній раз їх забезпечували хоча б папером і конвертами. Ось ще один начальник Другого відділу Роман Литвин, який особисто брав участь у квартирних оборудках. Щоправда, від обвинувачень відхрестився, зваливши усе на недолугогих колег. Його відпустили з миром – цап-відбувайло в управлінні не знадобився. Він і досі працює в Управлінні юстиції.
Сьогодні Головне управління юстиції у Тернопільській області очолює Едуард Кольцов. Едуард Станіславович – особа відома. Відома, зокрема, дружбою з одіозним міліціонером Василем Пісним. В середині 2014-го Кольцов з Пісним на три дні приїздили у Донецьку область – в результаті обидва отримали статус учасника бойових дій та уникнули люстрації. А на початку 2015-го «бойовий офіцер» Кольцов мав серйозні плани пересісти до крісла начальника УМВС Тернопільщини. Його кандидатура тоді вважалась досить перспективною. Ще б пак – з такими зв’язками! «Однак найвпливовішого лобіста має Едуард Кольцов, – писали ЗМІ. – За нього клопоче депутат з партії Авакова – «Народного фронту» – Роман Заставний».
З останніх прикладів діяльності тернопільських госвиконавців та їх протеже Заставного можна пригадати один. Це скандал навколо магазину «Світоч» у центрі Тернополя. Якщо коротко, велике приміщення у колишньому готелі «Україна» вкрай сподобалось рейдерам. Близько трьох років тому на магазин зазіхнув тогочасний тернопільський міський голова Роман Заставний, чия родина вже володіла більшою частиною готелю. Мер повів справжню рейдерську атаку на законних власників торгівельного закладу, ПП «Продсервіс Україна 2012». Суть оборудки була досить простою: у 2013 році маловідоме до того часу ТОВ «Ресурс Лімітед» раптом зі схвалення Тернопільської міськради нібито «придбало» приміщення магазину «Світоч» у центрі Тернополя за ціною майже втричі нижчою від ринкової. Звичайно, згоди законних хазяїв ніхто не спитав. До тієї пори ПП вчасно сплачувало зарплатню, наповнювало бюджети податками й орендною платою. Рейдери ж фактично знищили стабільне підприємство, нанесли мільйонні збитки власникам магазину, які втратили майно, техніку, обладнання, продукцію. ТОВ «Ресурс Лімітед», найнявши охоронців, перекрили доступ до підприємства працівникам «Світоча». А втім, фактично вкрали належні ПП «Продсервіс Україна 2012» товарно-матеріальні цінності на величезні суми. Тяганина тривала протягом двох років. Аж доти, коли у травні 2015-го легальні власники дістали законне судове рішення на свою користь. Суд Іменем України постановив стягнути з ТОВ «Ресурс Лімітед» понад 1,5 мільйона гривень збитків, судового збору та інших витрат. Здавалося б, можна святкувати перемогу закону над самовладдям.
Але виконавча служба, що, здавалося б, була повинна стягнути з боржника величезні збитки, протягом кількох місяців лише вдавала бурхливу діяльність. Натомість колишній мер (а нині – Народний депутат) Заставний часу дарма не гаяв, та робив ремонт у «віджатому» приміщенні. У 2015 в урочистій обстановці… відкрив у колишньому магазині «Світоч» ресторан. І все це – наголосимо – буквально під носом Державної Виконавчої служби. Ви ще дивуєтесь, чому госвиконавці не поспішають стягувати гроші з рейдера Заставного, зважаючи на те, хто його протеже? Як то кажуть, послуга за послугу – нічого особистого, лише бізнес. А згадаємо-но, якою була ситуація два, п’ять або десять років тому? Хіба з тієї пори щось змінилось? Риторичне питання.
Система була точно такою ж самою, оскільки не має значення хто буде очолювати цього монстра. Неадекватний провінціал чи молодий цинік, який встиг потоваришувати з «правильною» партією, система залишається, вона відчайдушно обороняється і намагається пристосуватися до нових умов. Недолюстровані корупціонери, як недорубані голови в гідри – завжди відростають, і не встигнеш відвернутися – знов готові вчепитись зубами в тіло законності та державності. І найзапекліший бій з ними ще попереду.
Джерело: Обозрєватєль