На діарамі, на якій зображено наступ більшовицьких військ у 1920 р. проти поляків більшовикам зафарбували зірки.
Зо два місяці тому побував у Кременецькому краєзнавчому музеї. ШОК! Для екскурсанта велика загадка – хто воює проти кого? Жаль екскурсовода, а як він має пояснити хто тут є хто? Далі більше. На діарамі, яка зображає вступ радянських військ у Кременець 17 вересня 1939 р. воїнам радянської армії зафарбували гімнастерки у формі вишитих українських сорочок. Питання: а хто увійшов тоді у місто? Махно? Григорєв? Петлюра? Зелений? Ангел? …? Виявляється, що таку вказівку (побажання) дав (висловив) тодішній заступник голови РДА Іванців після прийняття закону про боротьбу із символами радянського минулого. Але вибачте, ці ж події були! І проходив Котовський, і був “золотий вересень” (вибачте, використав стару термінологію), від цього не дінешся. Як екскурсовод пояснить діаоаму із “козаками”, які вїзджають у місто 17 вересня 1939 р. відвідувачам? Та засміють. Напевно дана історія так і залишилася б у таємниці (хто там зараз у музей ходить), як би не останні події.
Приїхала польська делегація, готуються до конференції “Діалог двох культур”. Мають вклике бажання почепити меморіальну таблицю про перебування у 20-30-х рр. ХХ ст. на території краю полку уланів подольських (гарнізон базувався у Білокриниці). Священник храму у Білокриниці (а саме там була перша спроба) категорично від цього відмовився. Запропонували почкпити на стіні краєзнавчого музею – міський мер Ванжула ЗА. По суті по дорозі перепинили, довели що це ще районна власність, і тому рішення про дозвіл має дати районна рада. Улани подольські – військова частина, яка була представником окупаційної польської влади (наряду із німецькою та радянською), брала участь у придушені українського руху на Галичині 1918 р., “пацифікації” (“упокоренні” українського населення) 1930 р. Кого відзначати? Тут ще до кінця не розгреблися по-нормальному із радянсько-російськими окупантами (одні кричать знищ все, інші збережи все), так тут чіпляй нову “замороку”.
Відверто жаль представників комітету по спорудженню памятника Борцям за волю України. Можливо вони вже і зрозуміли: міська влада їх просто розвела – під прикриттям будівництва памятника хотіла “відмити” грошенята на будівництві площі.
