Ви – патріот. Щиро любите свою країну. Проте наразі ви морально не готові до того, щоб іти на Схід і вбивати тих, яких називаємо окупантами. Добровільно не готові. Але маєте переконання: якщо прийде повістка – піду обов’язково, це – мій обов’язок громадянина й патріота. І ось настає той день, коли ця повістка таки приходить. Пройшовши всі необхідні етапи підготовки, ви опиняєтеся на передовій, де уже незабаром отримуєте дуже важке поранення. На цьому все – ваша війна закінчується.
Ви, переживши …надцять операцій, повертаєтеся додому і з часом дізнаєтеся, що повістка, «завдяки» якій ви й опинилися в зоні бойових дій – фальшива. Тобто ви остаточно втратили здоров’я і ледь не позбулися життя тільки тому, що деякі провладні прихвосні у військкоматі вирішили таким чином доповісти «верхам» про те, як вони справно виконують план з мобілізації.
А чому ж фальшива повістка? – запитаєте ви. Та тому, що підпис військового комісара, який на ній стояв – швидше за все не його…
Усе вищесказане було б простим набором слів, якби воно не стосувалося Тернополя. А все тому, що є повістки, які приходять тернополянам, де справжність підпису військового комісара міського комісаріату, підполковника Сергія Гаврилюка, викликає сумнів.
Просто подивіться на ці скани документів і скажіть: який з підписів вірний? А якщо бодай одна така «фальшива» повістка прийшла людині, яка втратила здоров’я на передовій!? Може, ця людина не повинна була там бути? Тобто вона опинилася в зоні АТО через чиюсь підлість? А якщо, не дай Боже, через подібну фальшиву повістку хтось загинув? Коли і хто в цій країні відповідатиме за таку кричущу халатність?
І ще напрошується питання. Якщо повістка “фальшива”, то чи зможе мобілізований отримати статус учасника АТО і пільги, лікування, реабілітацію та землю. Чи раптом не спеціально так роблять “фальшивки”?
