«Ми ідем, щоб підняти з руїни Українську державу нову!»
Організації патріотичної молоді Сумщини виповнюється 25 років
«Українська молоде! Ми, молоді патріоти, українські націоналісти звертаємося до тебе в час, коли перед Україною знову постало питання: що далі? Ненависне московсько-більшовицьке ярмо чи Українська Самостійна Соборна Держава? …Ми, молоді українці, знову підіймаємо прапор безкомпромісової боротьби з нашим споконвічним ворогом – азіятською Москвою за Українську Державу…» Ці слова написані не вчора – внизу дата «2.04.1991 року». Вони народжені не на заході України, якому традиційно віддають переваги у патріотизмі, – у Сумах. Це – звернення СНУМ-СУМ до молоді. Завершується воно віршем: «За потоптану честь України, За поганьблену землю святу, Ми ідем, щоб підняти з руїни Українську державу нову!» Під іншими документами з архіву Спілки Української Молоді «Сумщина», датованими тими роками, такі звичні сьогодні й небезпечні тоді «Слава Україні! – Героям слава!», «Україна – понад усе!»…
СУМ «Сумщина» цієї зими виповнюється 25 років. 25 лютого 1990 року відбувся установчий збір Спілки. За тиждень до того, 18 лютого, у Сумах пройшов перший антикомуністичний мітинг, що зібрав, за різними оцінками, від 10 до 18 тисяч людей. Цей захід став першою великою акцією, в якій взяла участь патріотична молодь, і поштовхом до організаційного формування сумівців Сумщини.
…Гортаю сторінки з фото, вміщеними в книзі «Хроніка прапороносців. Нарис історії Спілки Української Молоді «Сумщина». Її написав краєзнавець Олег Корнієнко до 20-річчя СУМу. Ще п᾽ять років минуло, ще більше усміхнені обличчя на світлинах відрізняються від «оригіналів», які, на відміну від фотографій, дорослішають, старшають, старіють. Проте – не душею, не переконаннями.
Ось на нинішніх святках сьогоднішня очільниця Спілки Наталя Лучанінова була чудовою «козою» в коляді. До речі, відродження традиції колядок і щедрівок належить саме цій молоді. Наталка ж багато років є комендантом і кухарем вишкільного наметового патріотичного табору «Коловрат» для дітей і підлітків, який щоліта проводять на Сумщині.
А колишні керівники? Скажімо, співзасновники СУМу? Іван Бортник – учасник революції на граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності. Сьогодні – заступник Сумського міського голови.
Руслан Дейниченко нині викладає у Києво-Могилянській академії.
Олег Медуниця, досвідчений турист, завдяки якому саме сум᾽яни розбили перший намет Революції на граніті. Пізніше туристичні вміння знадобилися Олегу, коли він пішою ходою вів на Київ уже молодше покоління молодих патріотів – учасників сумської студентської Революції на траві. Сьогодні – народний депутат України.
Віктор Рог – громадський діяч, журналіст, письменник. Андрій Наталуха, Олег Ольшанський, Михайло Наземець…
Найдовше – 12 років – керував Спілкою Георгій Сахнюк, нині – директор Конотопської міжрайонної виконавчої дирекції обласного Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. «Той час вмістив у собі скільки всього… – каже Георгій на моє прохання виділити щось основне з тих років. – Звичайно, найвагомішими подіями була студентська революція на траві, перший, другий Майдани. А найемоційнішими були, звичайно, перемоги. Пригадайте, яким святом було, коли ми дізналися, що президент Кучма відмінив свій указ про об᾽єднання вишів, проти якого повстали наші студенти! А перемога Помаранчевої революції?..» Про перемогу Революції гідності сьогодні говорити ще зарано, вважає Георгій, – ще дуже багато потрібно зробити, аби ми мали право сказати, що перемогли. Пороте всі ці події, і перемоги, і поразки, стали для сумівців, за великим рахунком, школою для подальшого життя. «Багато хто з наших не пішли в політику, не залишилися громадськими активістами – просто живуть, працюють. Але я не пригадаю жодної людини зі Спілки, яка б зрадила ідеалам нашої юності».
…У Програмі СУМ «Сумщина», прийнятій 1992 року, говорилося про необхідність переродження «малороссийского населения» в Українську Націю – єдиний, могутній, солідарний організм, що обере своїм гаслом «Україна – над усе!» Така Україна ще поки народжується. Але впевнено можна сказати, що серед тих, хто вклав камені в її будову, є й сумські сумівці. Ті, хто, скликавши побратимів, відзначатиме незабаром вагому дату своєї організації.
Алла Федорина
