Домовитися про узгодження кандидатів по мажоритарних округах можуть фактично всі основні опозиційні сили. Таку думку висловив політолог Олексій Гарань, коментуючи ЗІКу ініціативу Юлії Тимошенко «щодо об’єднання опозиції з формуванням єдиного партійного списку на основі нейтральної партії, а також єдиного списку від опозиції по мажоритарних округах».
За словами політолога, у цьому питанні є два компоненти. Щодо формування єдиних кандидатів по мажоритарних округах сумнівів немає – якщо опозиція не буде спроможна це зробити, то вона програє.
«Стосовно єдиного партійного списку, то це більш дискусійне питання, але як один з варіантів, теж розглядається. І я думаю, що це мало б дуже велике значення, насамперед, з морально-психологічної точки зору. Але тут дійсно є великі проблеми, бо ми знаємо, які суперечності існують всередині опозиційного табору. І справа часто не в якихось програмних відмінностях, а просто в боротьбі амбіцій», – вважає Гарань.
Ідея, щоб список очолила «людина рівня Ліни Костенко», тобто моральний авторитет, також може обговорюватися. На думку експерта, тут справа не конкретно в Костенко, а в тому, щоб в умовах недовіри до політиків, які представляють окремі політичні сили, поставити на чолі списку якісь символічні об’єднавчі фігури.
Олексій Гарань також не виключає, що домовитися про узгодження кандидатів по округах можуть фактично всі основні опозиційні сили. Це і БЮТ, і «Фронт змін», і УНП, НРУ, «За Україну». Можливо, на певних умовах можливе об’єднання зі «Свободою», а також партією «УДАР».
«Інша річ, якщо якісь із цих політичних сил будуть думати про свої тактичні перемоги і здобутки, то тоді, звичайно, можуть виникати проблеми. Хоча історія української демократичної опозиції демонструє як боротьбу амбіцій – приклад цього останні президентські вибори, так і об’єднання, коли вдавалося подолати суперечності заради спільної мети – наприклад, рух зразка 1990-1991 року і вибори 2002 і 2004 років», – зазначив експерт.
