Нещодавно всі мікрорайони міста заполонили зображення екс-губернатора тернопільської області і імовірного кандидата в депутати Юрія Васильовича Чижмаря з промовистим салоганом: «Ми сказали Україні бути».
Зображення на фоні прапора очевидно мали на меті привітати тернополян з двадцятою річницею референдуму про незалежність. Проте наша невгамовна натура, за допомогою нескладних маніпуляцій, вияснила, що пан Юрій в 1991 році просто не міг «цього сказати», тобто брати участі у референдумі, оскільки на той час був неповнолітнім, а саме йому виповнилося 17 років. Бажання деяких політиків бути причетними до тих процесів, які є на даний момент є іміджевими і мають вагу в суспільстві, та використати їх у власних цілях, настільки сильне, що деякі почали забувати про свій надто молодий вік, і записувати у власні досягнення повалення совецького режиму та проголошення Незалежності. Згадується дуже давня проте доречна в даному випадку історія про Леніна і колоду.
Та скільки би бігбордів не вішав, де би не друкував свої коментарі козачок Чижмарь, швидше всього це залишиться лише на рівні інвестиції в місцеві ЗМІ, адже з часу його губернаторства він не залишив нічого ні доброго ні поганого в області. А керував так, ніби його й небуло. Отже чи варто?
