Сонце скотиться з гір
І з горбатих Карпат.
Скільки коштує мир –
Знає кожен солдат.
Олександр Смик
Скільки українці пережили воєн, скільки перемог та трагедій і не злічити. Для прикладу тільки під час Другої світової війни загинуло від 10 до 13 мільйонів українців, а це фактично ціла держава для прикладу Бельгія, населення якої становить 11 мільйонів осіб. У тому числі під час війни загинуло близько 190 тисяч осіб здебільшого мирного населення на Тернопільщині.
Цифри, сухі цифри, а за цими цифрами, розбите та зіпсуте життя мільйонів людей, знищенні цілі населенні пункти, мільйони вдів та сиріт, зруйновані батьківські оселі, інваліди війни. Мабуть, нам молодим, важко це зрозуміти.
Життя невблаганне, нині залишилося лише невелика кількість людей, які про жахіття війни можуть згадати та розповісти нам, нащадкам. І я до цих людей ставлюся з надзвичайною повагою, хто знає яким було би наше життя і чи взагалі були б на світі ми, зрештою чи була б Україна незалежною якби не подвиг наших дідів та прадідів.
Мені прикро, що на Західній Україні, зокрема у Тернополі 9 травня перетворюють на різні політичні шоу зі штовхнинами та бійками у яких бере участь й молодь. Цей день навпаки має стати днем пям’яті, зрештою днем примирення.
У більшості населених пунктах нашого краю спорудженні пам’ятники полеглим у німецько-радянській війні, можливо їх також непотрібно, як непотрібно українцям власної історії та пам’яті? «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього» невже слова Максима Рильського можуть стати аксіомою для українців, нації яка віками намагалася зберегти свою історичну пам’ять, підкреслили, що ми українці, що у нас є також свою історія перемог і поразок.
Як на мене, ми повинні вшанувати загиблих у цій січкарні людства влаштованій Гітлером і Сталіним, зберегти історичну пам’ять, у родинному колі згадати про трагедію цієї війни. Таким чином ми ще раз покажемо усьому світу, що українці є європейською нацією, адже ми прагнемо до Європи.
Цього тижня на Тернопільщині відбуваються поминальні дні, на кладовищах тривають відправи за всіма, хто відійшов у засвіти. Влаштувати у ці дні, якісь провокації – це означає поглумитися не тільки над пам’яттю жертв війни, а поглумитися над усіма українцями, над усією українською християнською нацією.
Андрій Череда