Передивляючись ролик в якому звітує один із найактивніших в місті молодих політиків Михайло Головко чесно кажучи, очікували активної роботи на окрузі, зокрема відремонтованих дахів, упорядкованих дворів, та інших побутових питань, які зазвичай вирішують депутати мажоритарники, дбаючи про комфорт проживання в своєму мікрорайоні. Натомість, левова частина виступу була присвячена боротьбі із 9 травня і прапорами про яку ми вже писали, та боротьбі із впровадженням ювенальної юстиції (можливістю дітьми скаржитись на батьків, якщо ті залучають їх до важкої праці, неналежно утримують, та нагляд таких сімей соціальними працівниками), а також боротьбі з гомосексуалізмом.
– «Я виступав ініціатором такого рішення яке було прийняте, як звернення до Президента стосовно ювенальної юстиції, яка покликана зруйнувати інститут сім’ї, складову нації. Якщо соціальні працівники будуть втручатися в процес виховання кожної сім’ї, це негативно відіб’ється на українському суспільстві і моралі» – резюмує у своєму виступі депутат.
Щодо боротьби з гомосексуалізмом то – «Зараз влада аморально робить ряд кроків зокрема, Міністерство юстиції підтримало зміни в законодавстві анти конституційно зареєструвало 9 лютого 2011 року раду лесбіянок гомосексуалістів і так дальше, при Міністерстві юстиції України. 14 лютого 2011 року розпочало процес втілення ювенальної юстиції, 15 лютого ВР ратифікувала європейську конвенцію всиновлення дітей одностатевими парами всупереч Конституції України, 20 лютого в Донецьку відкрито першу церкву для гомосексуалістів, 28 лютого передали першу дитину гомосексуальній парі з Бельгії, і з цього часу розпочався незворотній процес гомо диктатури та геноциду українського народу. Вже ці процеси впроваджуються в Україні, що негативно відбивається на суспільній моралі тому ми повинні реагувати на це» – сказав Михайло Головко. Проте Україна позиціонує себе, як держава, яка є толерантною у всіх проявах цього ємкого терміну, зокрема і щодо гомосексуалістів, проте боротися потрібно не з такими явищами, а з прихованим гомосексуалізмом, який часто є злочинним явищем в поєднанні з педофілією завдає шкоди не одному хлопчику підлітку. Не той гомосексуаліст страшний який має партнера свого віку і такого який також відчуває гомосексуальний потяг, а той який боїться бути не сприйнятим і ґвалтує в підвалах молодих хлопців.
Продовжуючи свій виступ депутат підсумував – «Ніхто з українських сімей би не хотів, щоб соціальні працівники втручалися у процес виховання, наприклад, якщо дитину заставили винести сміття чи помити посуду це вже вважається знущанням над дитиною, принуждання до роботи, за яке дитина може подати на батьків в суд, аж до позбавлення батьківських прав. В школах будуть проводитися інструктажі, як правильно писати скаргу, будуть доноси на батьків і вчителів. Це підірве інститут сім’ї.» Але депутату мабуть ніколи і не приходило в голову, що є діти які мріють вирватися від батьків, які самі пиячать, або вживають наркотики, а дітей змушують жебракувати для того, щоб жити на ті гроші які діти напросять біля церков в тому числі і в холодну пору року, чи посилають дітей красти для задоволення своїх шкідливих звичок. Чи може краще коли діти живуть в таких умовах і в кінцевому результаті втомлюючись протистояти оточенню таких батьків починають їх наслідувати чи про збереження такої сім’ї варто говорити?
Михайло Головко – захисник неблагополучних батьків та гомофоб?
