Напередодні Дня вчителя своєрідний подарунок зробило управління освіти Тернопільської міської ради педагогам-тренерам з футболу. Останніх вже повідомлено, що їх немає у штатних розписах шкіл, відповідно вони мають бути скорочені. Хоча самі освітянські чиновники цього не підтверджують, а всю провину за ситуацію, яка склалася, намагаються перекласти на директорів шкіл.
Парадоксально, коли на рівні держави підтримується футбол, розробляються комплексні програми його розвитку (така є і на рівні області), та в Тернополі дитячий футбол, очевидно, не потрібен. А як же інакше можна пояснити, що директори шкіл за вказівкою управління освіти повідомили тренерам, які проводять позакласні заняття з футболу серед учнів шкіл (так званий третій урок фізкультури), про закриття їхніх груп задля економії коштів міського бюджету. Між іншим, кожна група складалася з 15-20 школярів, а в школі їх було по 3-4, заняття в яких проводились тричі на тиждень у позаурочний час. Отже, якщо ініціативу управління освіти вдасться реалізувати, багато тернопільських школярів залишаться без улюбленої гри, а їх тренери – без роботи.
Зазначимо, що дані групи були запроваджені в 1999 році згідно з рішенням міської ради за ініціативи тодішнього мера Анатолія Кучеренка, який свого часу сам був хорошим футболістом, виступив з ініціативою створення ФК «Тернопіль» та за його наполяганням було зроблено першу чергу ремонту тернопільського стадіону. З року в рік рішення попередників міська рада підтримувала, і це можна було зробити й цьогоріч, але, на жаль, цього не сталося. До речі, позашкільні гуртки з футболу – єдині в Україні, і це тернопільське ноу-хау ми можемо втратити.
Минулого тижня обурені тренери з футболу вийшли з протестними акціями, спершу під стіни управлінням освіти, а потім і під мерію. Вони зібрали підписи проти закриття позакласних занять з футболу і направили своє звернення міському голові. Натомість учасників протесту намагалася заспокоїти заступник начальник міського управління освіти Раїса Сауляк, котра заявила, що без роботи вони не залишаться. При цьому пані Раїса заявила, що непорозуміння сталося через… директорів шкіл, які збурили вчителів з футболу, не володіючи повною інформацією з даного приводу. Виявляється, за словами чиновниці, Міністерство освіти і науки в 2011 році ввело нові штати, де чітко обумовлено і конкретизовано кожну штатну одиницю, і ці штати вводять з 1 вересня 2012 року. Позаяк таких штатних одиниць, як вчитель-тренер з футболу Міносвіти не передбачило у типовому положенні, то виникло питання, як проводити їм оплату праці в Тернополі. І щоб голову дурницями не забивати, в управлінні освіти вирішили, що керівникам гуртків з футболу оплату праці мають проводити власне самі школи за рахунок внутрішніх резервів. А якщо таких резервів у шкіл немає, то… тренери змушені залишитися без роботи.
При спілкуванні журналістів «Номер один» з кількома директорами тернопільських шкіл ті в один голос кажуть, що управління освіти намагається перекласти проблему із хворої голови на здорову. Ось що вони розповіли.
Влітку всі школи Тернополя формували штатні розписи на початок навчального року і ніхто не вів мови, щоб там не буде тренерів з футболу. Якщо б школи робили щось не так, то управління освіти одразу ж мало бити на сполох, адже це їх прямий обов’язок контролювати, підказувати і вказувати, коли щось робиться не так в освітянській сфері. Але цього не було, більше того, чиновники управління штатні розписи підписували. І ось наприкінці вересня в управлінні згадали про тренерів, на яких можна зекономити, прибравши їхні ставки. А якщо цих ставок не буде, значить, не буде тих людей, яких, хочеш чи не хочеш, директорам доведеться скорочувати. А щоб вчителя скоротити, бідкаються керівники шкіл, потрібно попередити людину як мінімум за 2 місяці, а не сьогодні. При цьому директори стверджують, що найпростіше сказати, щоб школи утримували тренерів з футболу за рахунок внутрішніх резервів, але ніхто не сказав, як вишукувати ці резерви.
Разом з тим директори не мають однозначної позиції щодо доцільності футбольних груп у школах. Зазначаючи, що дану ситуацію потрібно було «розрулити» більш цивілізовано. Якщо виводити тренерів з футболу зі штату шкіл через фінансову скруту, то, по-перше, потрібно було зробити на два місяці швидше, а по-друге, толком пояснити, що діти без улюбленої справи не залишаться, а їх групи будуть переведені під крило тієї ж дитячо-юнацької школи з футболу. І тоді б більшість дітей, тренерів та керівників шкіл, очевидно, погодилися на такий варіант. Але чомусь у Тернополі все робиться, як не у всіх…
Віталій Попович (“Номер один»)
