У костелі в селищі Микулинці, що на Тернопільщині, встановили куранти. Вони не лише повідомляють про час, але й грають мелодію для вшанування пам’яті загиблих захисників під час хвилини мовчання, повідомляє Суспільне.
Про це на facebook-сторінці Микулинецької територіальної громади написав голова громади Іван Слободян.
“Вже декілька днів над Микулинцями лунає дзвін курантів. З великим задоволенням повідомляю, що це куранти на Костелі Пресвятої Трійці. Вони не тільки бʼють, фіксуючи години, але і в 9:00 під час хвилини мовчання супроводжують вшанування памʼяті наших загиблих героїв-захисників України мелодією”.
Куранти. Віктор Стахув
Під час хвилини мовчання з курантів лунає духовний гімн України “Боже великий, єдиний”. Про це Суспільному телефоном розповів організатор встановлення курантів, місцевий римо-католицький ксьондз Віктор Стахув. Він сказав, що встановлення курантів було його мрією:
“Я був в багатьох старовинних містах і містечках в Європі. І коли там грали куранти, воно надавало атмосфери цій місцевості. Я мріяв, щоб у нас теж так було. А одного разу до нас приїхав друг нашої парафії, ксьондз Войцех Буковінскі. Він емерит, дідусь, 86-ти років. Він сказав, що має такий сентимент до Микулинець і від себе хотів би зафондувати куранти. Що я міг йому відповісти? Я міг сказати лише: “Дякую”. Бо це дуже коштовна річ. І вона надасть нашому містечку такої атмосфери старовинності”.
Встановлення курантів. Перший справа Віктор Стахув. Віктор Стахув
За словами Віктора Стахува, на над проектом працювали від літа 2024 року:
“Ми говорили про це в липні. Вкінці серпня ксьондз Войцех їх привіз. І воно так трохи тягнулося. Були проблеми з тим, щоб перевезти куранти через кордон, потім були труднощі зі встановленням. Бо це треба змонтувати, винести нагору, зробити відповідний каркас, ті колонки приготувати так, щоб мелодія якнайдалі розносилась, відповідний кабель підібрати”.
Встановлення курантів. Віктор Стахув
Священник розповів, що для жителів Микулинець куранти були сюрпризом:
“До кінця ніхто не знав, яка це буде несподіванка. Всіх я тримав в такому очікуванні, лише просив про молитву, коли у нас щось не виходило. Тепер у нас вийшло. І всім-всім це приємно. Дехто не знає, що відбувається. Кажуть: “А це щогодини хтось вмирає, чи як?” І треба тлумачити: “Ні, це просто звук курантів, який сигналізує конкретну годину”. Коли чую в місті куранти, відчуваю таку внутрішню радість і вдячність. Я чую, що моя мрія збулась”.