У селищі Товсте Чортківського району молоді фермери Ольга та Назар Палагнюки створили ферму, де вирощують батат. Чому вони вирішили обрати саме цей екзотичний для нашої країни коренеплід, як прийшла ідея зайнятися власною справою і як вирощувати батат на українській землі – про це вони поділилися з читачами «Сільського господаря».
Замість заробітків – власна справа
«До одруження Назар часто їздив на заробітки до Польщі, і я свого часу спробувала заробітчанського хліба. Чотири роки тому ми одружилися, і невдовзі я завагітніла. Як відомо, розлука не на користь молодій сім’ї, тому вирішили, що житимемо і працюватимемо у рідному селі на власній землі», – розповіла Оля.
За фахом жінка – еколог, обожнює працювати на землі, експериментувати. Подружжя має власний город і вирішило, що замість звичних картоплі, огірків, помідорів вирощуватимуть щось цікаве й екзотичне. Вони багато читали, цікавилися і, зрештою, натрапили на батат, яким смакували лише будучи в Європі.
«Мені подобався його смак, готувала з нього різні страви. Але й не підозрювала, що цю екзотику можна вирощувати на власному городі. В інтернеті знайшли фермерів із Дніпропетровщини, які організовували онлайн-школу з вирощування батату. Ми пройшли навчання і надзвичайно загорілися ідеєю. Придбали посадковий матеріал і самі виростили розсаду. Спершу для вирощування батату використали одну сотку городу. Уявлення не мали, чи вийде, але вірили одне в одного», – розповідає Оля.
Того ж року Палагнюки зібрали гарний урожай і вирішили розпочати сімейний бізнес. Наступного року вже посадили батат на значно більшій території, створили екоферму Ecobatat, завели сторінки в соцмережах, через які й збувають екзотичний коренеплід.
Смачний, корисний і екзотичний
Жінка каже, що спершу односельці були доволі скептично налаштовані. Тому, щоб ознайомити їх із екзотикою, спершу батат роздавали всім охочим.
«А ще самі багато його їли, експериментували з різноманітними рецептами, якими теж ділилися в соцмережах. Уже згодом почали продавати. Серед постійних покупців – не тільки односельці, а й підписники з усієї країни», – продовжує Оля.
У перекладі з англійської батат – це солодка картопля. Однак, він набагато корисніший за традиційний український коренеплід, оскільки містить значно менше крохмалю. Сорти з білою м’якоттю можна використовувати як альтернативу картоплі, особливо для людей із цукровим діабетом. У бататі багато вітаміну C, вітамінів групи B, клітковини. У фіолетовому бататі містяться антоціани, які, за словами вчених, можуть запобігти розвитку ракових клітин. А ще він корисний для людей із порушенням зору.
Оля додає, що батат цінний ще й тим, що його можна готувати не лише як гарнір, а й використовувати для приготування кондитерських виробів. Фіолетовий батат чудово виглядає в десертах, а оранжевий – найсолодший, додає стравам неперевершеного смаку.
Не терпить холоду!
Фермери запевняють: попри стереотипи, батат і картопля – це різні коренеплоди. Картопля належить до родини пасльонових, а батат – до родини в’юнких. Його садять не бульбами, а розсадою.
«Є спеціальні маточні коренеплоди, які ми відбираємо з найурожайніших кущів. Закладаємо їх на пророщування у березні-квітні (можна в ящики з землею або в теплиці). Батат не терпить холодних температур, проростає за температури 22 градуси і вище, залежно від сорту. Потім розсаду зрізаємо і садимо у ґрунт просто неба. Починаємо зазвичай у кінці травня – на початку червня, садимо в заздалегідь підготовлені грядки, які вкриваємо плівкою. Робимо отвори на відстані 30–35 см, а між рядами – один метр. Обов’язковий полив! Без цього батат не вродить. У нас крапельний полив. Садимо лише ростки, без коріння. Завдяки цьому батат росте добре, має правильну форму, чудовий смак і товарний вигляд. Ранні сорти достигають до кінця серпня, найпізніші – до середини жовтня. Додамо, що під час вирощування ми не використовуємо жодних хімікатів», – діляться Палагнюки.
Цього року фермери виростили понад 20 сортів батату на 20 сотках землі, наступного року планують збільшити площу. Щоразу тестують нові сорти, бо цікаво, як вони приживуться в нашому кліматі. З 20 соток фермери збирають приблизно три тонни екзотичного коренеплоду. Третина йде на продаж, решту – пошкоджену шкідниками або дрібну – залишають для власних потреб. Не дуже пошкоджений батат продають за нижчою ціною та й самі смакують.
Цього року подружжя фермерів виграло грант на суму 100 тис. грн за програмою SEED від Глобального договору ООН в Україні, яка допомагає розвитку малих агробізнесів і реалізації найкращих бізнес-ідей в агросфері. За ці кошти Палагнюки купили обладнання для переробки пошкоджених коренеплодів у борошно та пастилу. А ще створили гайд (покрокову інструкцію) «Як виростити батат», яку дарують своїм клієнтам.
Сім’я Ольги та Назара Палагнюків – приклад молодих українських фермерів, які на власному прикладі показують, що найкраще працювати вдома, на своїй землі.
Зоряна ДЕРКАЧ
